Розрахункова норма робочого часу на червень та липень змінилася
Трудові відносини в умовах воєнного стану
19 квітня 2025 року газета «Голос України» опублікувала Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 16.04.2025 № 4356-IX (законопроєкт від 15.04.2025 № 13172; далі — Закон № 4356).
Закон № 4356 затверджує Указ Президента «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 15.04.2025 № 235/2025, за яким воєнний стан в Україні продовжують з 05:30 9 травня 2025 року строком на 90 діб, — до 05:29 7 серпня 2025 року.
Під час воєнного стану продовжують діяти норми Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX (далі — Закон № 2136), який обмежує та скасовує окремі норми КЗпП. Зокрема, у цей час не застосовують норми статті 73 КЗпП (ч. 6 ст. 6 Закону № 2136). Отже, Трійця — 8 червня, День Конституції України — 28 червня та День Української Державності — 15 липня не вважаються святковими та неробочими днями. Розрахункова норма робочого часу на червень та липень за п’ятиденним та шестиденним робочим тижнем змінилася.
|
 | Норма робочого часу на 2025 рік для п'ятиденного робочого тижняСкачати |
Відтак, для стандартної «п’ятиденки» з вихідними днями у суботу та неділю норма тривалості робочого часу становить:
- 21 робочий день і 168 годин у червні;
- 23 робочі дні та 184 години у липні.
Календар для «шестиденки»
Відпустку без збереження зарплати на час воєнного стану можемо надати працівникам по 6 серпня 2025 року включно. Період такої відпустки не включається до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку.
Поповніть колекцію пам'яток
Масовий виїзд працівників за межі України створив нові виклики для роботодавців, особливо у сфері військового обліку. Навіть якщо співробітник працює дистанційно або тимчасово перебуває за кордоном, обов’язки підприємства вести військовий облік працівників за кордоном залишаються незмінними. Запровадження електронної системи «Резерв+» суттєво змінило підхід до обліку військовозобов’язаних, і кадровикам необхідно розуміти, як вести облік військовозобов’язаних за кордоном, щоб уникнути порушень
Праця під час повітряної тривоги — новий виклик воєнного стану як для працівників, так і для роботодавців. Цей досвід потребує адаптації, гнучкості та розуміння нових реалій. Яка оплата праці під час повітряної тривоги? Як діяти, якщо звучить сигнал повітряна тривога до початку робочого часу? Чи законною є вимога роботодавця працювати під час повітряної тривоги? Відповіді — у статті.
Система «Резерв+» — це ключовий інструмент для ведення військового обліку на підприємстві. Вона дозволяє кадровикам своєчасно подавати інформацію про працівників до територіальних центрів комплектування. Саме тому перевірка даних у Резерв+ перед звітністю є критично важливою. Як відбувається перевірка актуальності військового обліку, оновлення даних у Резерв+ та контроль даних у системі Резерв+ — читайте у статті
В умовах воєнного стану та підвищеної уваги до військового обліку держава запровадила новий цифровий інструмент — систему «Резерв+». Вона покликана спростити ведення обліку військовозобов’язаних на підприємствах, зробити його більш прозорим і автоматизованим. Для кадровиків ця система стає ключовим інструментом, адже від коректного ведення обліку залежить як внутрішній порядок у компанії, так і відсутність штрафних санкцій під час перевірок. Як кадровику користуватися Резерв+ та які можливості Резерв+ для підприємств — у статті
У зв’язку із воєнним станом, взаємодія підприємства з ТЦК стала обов’язковою частиною кадрової роботи. Територіальні центри комплектування дедалі частіше надсилають роботодавцям запити щодо військового обліку працівників. Для підприємства це не формальність: неправильні або несвоєчасні відповіді можуть призвести до адміністративної та фінансової відповідальності. У чому полягає взаємодія підприємства з ТЦК та на які типові запити ТЦК слід звернути особливу увагу — у статті