Відповідь
Обов’язково. Адже відтак робота здійснюватиметься за новим трудовим договором. Відповідно, дата прийняття на роботу і наказ будуть іншими.
Трудове законодавство не передбачає можливості трансформувати трудовий договір про роботу за сумісництвом в трудовий договір за основним місцем роботи шляхом переведення.
Види переведення визначено статтею 32 КЗпП. Перевести з сумісництва на основне місце роботи працівника не можна (так само, як і з основного місця роботи — в сумісники). Процедура «із сумісництва — на основне місце роботи» реалізується в умовах чинного КЗпП виключно шляхом звільнення з роботи за сумісництвом (приміром, за угодою сторін) і прийняття працівника — вже на основне місце роботи.
Відповідно до частини третьої статті 24 КЗпП працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування і реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу визначаємо за постановою Уряду від 17.06.2015 № 413.
У формі повідомлення, затвердженій Порядком № 413, вказуються дата і номер наказу про прийняття на роботу. Отже, оскільки про прийняття на основне місце роботи працівника, який був сумісником, видається наказ, то і повідомлення до ДФС подавати потрібно.
Оформлення працівника на роботу фізичною особою-підприємцем (ФОП) в Україні має відбуватися відповідно до вимог трудового законодавства. Як ФОП прийняти працівника на роботу законно та швидко — у статті
Інколи трапляється, що у перший же робочий день працівник не виходить на роботу. У цьому випадку насамперед визначте причини його відсутності — а раптом він захворів чи трапилося якесь лихо.
Строковий трудовий договiр є однією з найпоширеніших форм оформлення трудових відносин між працівником і роботодавцем. Попри свою актуальність тимчасовий трудовий договір лишає за собою низку питань: можливість переведення з строкового трудового договору на безстроковий, строковий трудовий договір за сумісництвом та його особливості, наслідки закінчення строку трудового договору. У статті роз’яснюємо деталі, зокрема, про строкові трудові договори в умовах воєнного стану та додаємо строковий трудовий договір (приклад заповнення)
Строковий трудовий договір доцільно укладати у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи або умов її виконання, або інтересів працівника, чи в інших випадках, передбачених законодавчими актами.
Тимчасові працівники — це особлива категорія найманих осіб, з якими трудові відносини встановлюються на обмежений строк. Їх залучення є поширеною практикою для покриття сезонних робіт, заміщення відсутніх працівників або виконання короткострокових проєктів. Водночас оформлення таких працівників має свої юридичні нюанси: трудовий договір з тимчасовими працівниками, оформлення відпустки тимчасовим працівникам та тривалість відпустки тимчасових працівників, підстави звільнення тимчасового працівника та порядок такого звільнення. Про все це — у статті
