З назви статті вже зрозуміло, що проведення стажування на робочому місці до оформлення трудових відносин є порушенням чинного законодавства. Але проходження стажування законодавчо передбачено для певних категорій осіб, зокрема, студентів, безробітних, державних службовців тощо.
Для перевірки кваліфікації та навиків роботи або отримання таких особі, яка бажає працевлаштуватися шляхом укладання трудового договору, проходження стажування законодавство, зокрема, КЗпП, не передбачає. Тобто, проведення стажування працівника перед оформленням на роботу є порушенням чинного трудового законодавства. Тим паче, є цілком законний механізм перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається, — це встановлення випробувального терміну.
З метою отримання досвіду з виконання професійних завдань і обов’язків можуть проходити стажування на робочому місці до прийняття на роботу за професією чи спеціальністю тільки студенти та громадяни, які мають офіційний статус безробітного. В усіх інших випадках роботодавець повинен оформити працівника на роботу у встановленому порядку з першого дня виконання ним трудової функції.
Але з метою професійного навчання та підвищення рівня професійної компетентності офіційно працевлаштовані працівники мають право проходити стажування на інших посадах, на інших підприємствах, до початку самостійної роботи тощо.
Консультація допоможе вибрати форму трудових відносин із працівником — трудовий договір або цивільно-правовий договір (договір підряду), а також дотримати законодавство про працю.
Стажування мають право проходити у вільний від навчання час здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти, які здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем кваліфікованого робітника, спеціальність за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста, освітньо-професійний ступінь фахового молодшого бакалавра, ступені вищої освіти молодшого бакалавра або бакалавра та продовжують здобувати освіту на наступному рівні освіти, за професією (спеціальністю), за якою здобувається освіта (ст. 29 Закону України «Про зайнятість населення»).
Метою такого стажування є набуття досвіду з виконання професійних завдань та обов’язків, удосконалення професійних знань, навичок та умінь, вивчення та засвоєння нових технологій, техніки, набуття додаткових компетентностей.
Умови стажування визначає договір про стажування між здобувачем освіти та роботодавцем, строк якого не може перевищувати шести місяців. Порядок укладення договору про стажування здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти у роботодавця і Типова форму договору про стажування здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти у роботодавця затверджені постановою Кабміну від 16.01.2013 № 20.
Тут постає питання — студентам стажування оплачується чи ні? Договір стажування між здобувачем освіти та роботодавцем повинен містити положення, що у разі виконання стажистом професійних робіт, передбачених індивідуальною програмою стажування за встановленими нормами, роботодавець забезпечує стажисту своєчасну їх оплату у визначеній сумі на підставі акту здавання-приймання робіт.
Можливість стажування безробітних за направленням центрів зайнятості передбачена в статті 35 Закону України «Про зайнятість населення».
Професійне навчання безробітних у роботодавця проводиться шляхом професійної підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації за індивідуальною формою навчання на робочому місці (на виробництві) або шляхом стажування, що здійснюються за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Порядок професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації зареєстрованих безробітних затверджений постановою Кабміну від 24.03.2023 р. № 264.
Для зарахування безробітного на стажування на підприємстві оформлення здійснюється наказом керівника підприємства на підставі направлення центру зайнятості із зазначенням порядку, терміну стажування та керівника навчання від підприємства.
Строк стажування безробітних у роботодавця визначається індивідуальною програмою стажування і становить від 24 до 160 годин. За результатами стажування безробітні або отримують роботу у роботодавця або довідку довільної форми.
З метою підвищення рівня професійної компетентності державного службовця може проводитися його стажування з відривом від служби строком від одного до шести місяців на іншій посаді державної служби в іншому державному органі або за кордоном відповідно до законодавства (ст. 48 Закону України «Про державну службу»).
За державним службовцем зберігаються посада на строк стажування працівника та оплата праці за основним місцем роботи.
Порядок стажування державних службовців затверджений наказом Національного агентства України з питань державної служби 03.03.2016 № 48.
Для оформлення працівника на стажування до іншого державного органу, а також за кордон, потрібна заява на стажування від працівника та наказ керівника державної служби державного органу, в якому працює державний службовець.
Якщо планується професійне навчання (підвищення кваліфікації) працівників не на підприємстві, де оформлені працівники, та не в закладі освіти, то йдеться про неформальне навчання шляхом стажування працівників. А формальне навчання, до речі, здійснюється відповідно до вимог стандартів професійної/професійно-технічної освіти, типових навчальних планів і програм, освітніх програм, стандартів вищої освіти у закладі освіти або безпосередньо в роботодавця.
Як оформити стажування працівника на іншому підприємстві? Для цього роботодавець:
затверджує план стажування;
укладає з підприємством договір на стажування;
направляє працівника на стажування.
Стажування працівників перед допуском до робіт підвищеної небезпеки
Стажування на робочому місці до початку самостійної роботи проводиться, зазвичай, під час професійної підготовки на право виконання робіт з підвищеною небезпекою, у випадках, передбачених нормативно-правовими актами з охорони праці.
Зокрема, новоприйняті на підприємство працівники після первинного інструктажу на робочому місці до початку самостійної роботи повинні під керівництвом досвідчених, кваліфікованих працівників пройти стажування протягом не менше 2-15 змін (п. 7.1 глави 7 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 № 15).
Стажування працівників проводиться за програмами для конкретної професії, які розробляються на підприємстві відповідно до функціональних обов'язків працівника і затверджуються роботодавцем, з урахуванням того, що типова програма стажування на робочому місці для конкретної професії не затверджувалась. Програма стажування на робочому місці зразок для професії стажиста, як правило, надається працівником, відповідальним за проведення стажування.
