Відповідь
Дату звільнення за прогул визначають залежно від обставин вчинення прогулу.
Так, якщо працівник вчинив прогул і після прогулу знову приступив до роботи, а на дату видання наказу продовжує працювати, дата звільнення визначається таким чином, щоб у день звільнення (останній день роботи) з працівником було проведено повний розрахунок (ст. 116 КЗпП) та йому було видано належним чином оформлену трудову книжку (ст. 47 КЗпП, п. 4.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці, Мін’юсту, Мінсоцзахисту України від 29.07.1993 № 58).
Якщо ж на дату видання наказу про застосування до працівника дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення прогул триває і працівник до роботи не приступив, то днем звільнення буде останній робочий день працівника перед початком прогулу. Це зумовлено тим, що з дати початку тривалого прогулу трудові відносини між працівником і роботодавцем фактично припинені, оскільки працівник не виконує обов’язків, покладених на нього згідно з трудовим договором. Звільнення у цьому випадку відбувається за пунктом 4 статті 40 КЗпП. Звісно, звільнення за прогул можливе тількі за наявності письмових пояснень працівника щодо причин відсутності на роботі.
У разі коли працівник самовільно залишив роботу (не виконав обов’язок щодо письмового попередження роботодавця про звільнення за власним бажанням і залишив роботу до закінчення встановленого двотижневого строку; залишив роботу до закінчення строку строкового трудового договору тощо) звільнення також відбувається за правилами пункту 4 статті 40 КЗпП. У цих випадках датою звільнення буде останній день роботи працівника, хоча наказ про звільнення може бути виданий значно пізніше.
Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця — це припинення трудових відносин між працівником та роботодавцем за рішенням останнього. Про підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника та порядок розірвання трудового договору за таких підстав — у статті.
Легким в оформленні звільнення працівника за прогул вважає лише той, хто ніколи його не проводив. Зі сторони здається, що достатньо скласти акт, визнати причину неявки на роботу не поважною і підготувати відповідний наказ. Однак, пам’ятайте, що проблеми можуть виникнути потім. Приміром, звільнений працівник подасть позов до суду і доведе, що ви припустилися процедурної помилки під час звільнення по статті за прогул. Щоб уникнути подібних неприємностей, потрібно не тільки мати загальну уяву про складові процедури, але й розуміти порядок оформлення звільнення за прогул без поважних причин. Тож дійте за алгоритмом від експертів Експертус Кадри.
Звільнення працівника на підставі пункту четвертого статті 40 КЗпП — за прогул — оформлюють відповідним наказом. Скачайте зразок наказу про звільнення за прогул без поважних причин, щоб дотримати вимог законодавства з праці та ДСТУ 4163:2020.
Звільнення під час воєнного стану в Україні регламентується Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX (далі — Закон № 2136), адже він має тимчасовий пріоритет над КЗпП. Закон № 2136 вніс зміни й у порядок припинення трудових відносин. Які нюанси необхідно врахувати під час звільнення працівника під час воєнного стану, розберемо у статті
Кадровику нерідко доводиться грати роль свідка, коли керівник жадає застосувати до недбалого працівника дисциплінарне стягнення «сьогодні і негайно». Пропонуємо вам дізнатись про чужі помилки, аби не довелося вчитися на своїх і не поновлювати на роботі працівника, який порушував трудову дисципліну.
