10 серпня набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання трудових відносин з нефіксованим робочим часом» від 18.07.2022 № 2421-ІХ (далі — Закон № 2421). Саме з цієї дати роботодавці можуть укладати з працівниками трудові договори з нефіксованим робочим часом. Мінекономіки роз’яснило за якою формою укладати такі договори.
16 серпня 2022 року Мінекономіки розмістило на своєму сайті коментар до Закону № 2421. Фахівці пояснили, що Мінекономіки затверджує примірну форму трудового договору з нефіксованим робочим часом (ч. 6 ст. 21-1 КЗпП). Примірна форма договору не є обов’язковою та має рекомендаційний характер.
Неодмінно стане у пригоді:
Трудовий договір із нефіксованим робочим часом повинен містити, зокрема, інформацію про:
- спосіб та мінімальний строк повідомлення працівника про початок виконання роботи, який повинен бути достатнім для своєчасного початку виконання працівником своїх обов’язків;
- спосіб та максимальний строк повідомлення від працівника про готовність приступити до роботи або про відмову від її виконання, якщо роботодавець вимагає виконання роботи поза межами базових днів та годин або якщо повідомив про наявність роботи із порушенням мінімальних строків;
- інтервали, під час яких від працівника можуть вимагати працювати (базові години та дні) (ч. 5 ст. 21-1 КЗпП).
Мінекономіки радить зазначити у трудовому договорі також розмір оплати праці за роботу, яку працівник виконував поза межами базових днів або годин, та додаткові підстави для припинення трудового договору із нефіксованим робочим часом.
Роботодавець зобов’язаний укласти письмовий трудовий договір з нефіксованим робочим часом (п. 6-2 ч. 1 ст. 24 КЗпП). Фахівці міністерства нагадують, що поки триває воєнний стан, письмова форма трудового договору не є обов’язковою (ч. 1 ст. 2 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX). Але, щоб уникнути трудових спорів, Мінекономіки радить визначити умови трудового договору із нефіксованим робочим у письмовій формі.
Оформити трудовий договір з нефіксованим робочим часом, правомірно обліковувати та оплачувати таку роботу допоможе консультація керівника групи експертів із кадрових питань Ольги Догадіної.
З 10 серпня 2022 року роботодавці отримали право встановлювати нефіксований робочий час. Як оформити трудовий договір з нефіксованим робочим часом? Як правильно обліковувати та оплачувати таку роботу?
За матеріалами Мінекономіки
Та інші питання щодо укладання трудових договорів між роботодавцем та працівником у форматі зручної таблиці
Колективний договір — це угода між роботодавцем (або об’єднанням роботодавців) та представницьким органом працівників, яка встановлює взаємні права, обов’язки і відповідальність сторін щодо регулювання виробничих (робочих) відносин. Проте іноді виникає потреба припинити дію колективного договору — через зміну власника, ліквідацію підприємства або укладення нового документа. Усе про припинення дії колективного договору — у статті.
Зміна умов трудового договору — це процедура, яка передбачає внесення змін до існуючих умов праці, визначених у трудовому договорі. Це може стосуватися зміни заробітної плати, графіку роботи, посадових обов’язків та інших умов. Більш детально про зміну умов трудового договору та про те, чи можна змінювати істотні умови трудового договору — у статті
Працівник має право укладати трудовий договір як і в одній, так і в декількох установах, організаціях одночасно. Таке право передбачає частина 2 статті 21 КЗпП. Тому працівник, окрім основного трудового договору, має можливість укласи і трудовий договір про роботу за сумісництвом.
З назви статті вже зрозуміло, що проведення стажування на робочому місці до оформлення трудових відносин є порушенням чинного законодавства. Але проходження стажування законодавчо передбачено для певних категорій осіб, зокрема, студентів, безробітних, державних службовців тощо.
