19.07.2022 набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» № 2352-IX (далі — Закон № 2352), яким статтю 36 КЗпП доповнили такою підставою, щоб припинити трудовий договір, як смерть роботодавця - фізичної особи або набрання законної сили рішенням суду про визнання такої фізичної особи безвісно відсутньою чи про оголошення її померлою (п. 8-1 ч. 1 ст. 36 КЗпП). Крім цього, Закон № № 2352 доповнив статтю 36 КЗпП частиною четвертою, яка визначає, що порядок припинення трудового договору з підстав, передбачених пунктом 8-1 частини першої цієї статті, встановлює Кабмін.
СПО об’єднань профспілок України розмістило на своєму сайті проект постанови КМУ «Про затвердження Порядку припинення трудового договору у разі смерті роботодавця - фізичної особи або набрання законної сили рішенням суду про визнання такої фізичної особи безвісно відсутньою чи про оголошення її померлою». Розробник постанови — Мінекономіки.
Порядок визначає детальну процедуру та алгоритм дій працівника у разі припинення трудового договору у зв’язку зі смертю роботодавця - фізичної особи або набрання законної сили рішенням суду про визнання такої фізичної особи безвісно відсутньою чи про оголошення її померлою. Порядок встановлює обов’язки та повноваження центрів зайнятості, куди працівник подає заяву про припинення трудового договору на підставі пункту 8-1 частини першої статті 36 КЗпП, регламентує особливості взаємодії з ПФУ та ДПС.
Щоб припинити трудовий договір, працівник подає в електронній або на папері до центру зайнятості:
- заяву про припинення трудового договору, у якій викладена інформація про смерть роботодавця - фізичної особи або набрання законної сили рішенням суду про визнання такої фізичної особи безвісно відсутньою чи про оголошення її померлою та згоду на обробку персональних даних;
- копії документів, які підтверджують зазначені обставини (за наявності);
- завірені в установленому порядку копію документа, що посвідчує особу та реєстраційний номер облікової картки платника податків. Особи, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган, подають паспорт громадянина України з відповідною відміткою;
- інформацію про роботодавця: прізвище, власне ім’я, по батькові роботодавця – фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків або індивідуальний податковий номер для ФОП;
- копію примірника трудового договору або наказу (розпорядження) про прийняття на роботу, а у випадку їх відсутності – відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування;
- копію трудової книжки (за наявності).
В цей же день центр зайнятості повідомляє про припинення трудового договору ПФУ та ДПС й направляє їм відомості про працівника та роботодавця. Датою припинення трудового договору вважають день, у який працівник подав заяву. Протягом наступних трьох робочих днів ПФУ вносить отриману інформацію до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.
На прохання працівника центр зайнятості вносить запис до його трудової книжки, де зазначає причину звільнення відповідно до пункту 8-1 частини першої статті 36 КЗпП. Внести такий запис у трудову книжку центр зайнятості може не раніше ніж через три робочі дні з дня, як працівник подав заяву про припинення трудового договору.
Центр зайнятості обробляє інформацію, зазначену у цьому Порядку, з урахуванням вимог законодавства про захист персональних даних та використовує їх виключно з метою виконання обов’язків, покладених на нього відповідно до частини третьої статті 36 КЗпП.
За матеріалами ФПСУ
