Щоб визначити, чи є обмеження для працівників, слід звернутися до ст. 211 Кодексу законів про працю України. Тут визначено, що роботодавець не може забороняти або перешкоджати працівникові, який виконує роботу на підставі трудового договору з нефіксованим робочим часом, виконувати роботу за трудовими договорами з іншими роботодавцями. Жодних обмежень обсягу трудових прав робота на умовах нефіксованого робочого часу не накладає.
Трудовий договір із нефіксованим робочим часом
Водночас роботодавець може припинити трудовий договір або вжити інших заходів, якщо друга робота заважає працівникові належним чином виконувати свої обов'язки.
Так, наприклад, відмова працівника від виконання роботи у базові дні та години є підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності. Щоправда, при цьому не йдеться про випадки тимчасової непрацездатності чи виконання державних або громадських обов’язків. Також роботодавець не може висувати претензій, якщо порушив мінімальні строки повідомлення про роботу.
Тож звільнити працівника який працює на підставі трудового договору з нефіксованим робочим часом, не можна, якщо єдина причина невдоволення роботодавця — оформлення працівником трудових відносин з іншим роботодавцем.
За матеріалами Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці
