Кодекс законів про працю України передбачає, що трудові відносини громадян, які працюють за межами своєї держави, визначає Закон України «Про міжнародне приватне право». Це стосується і громадян України, які працюють за кордоном, і тих іноземців, які працюють на підприємствах України.
10 змін у працевлаштуванні іноземців
Так, зазвичай трудові відносини регулюються законодавством тієї держави, де особа працює (якщо закони чи міжнародні договори не передбачають іншого).
Право України застосовують для регулювання трудових відносин громадян України, які працюють за кордоном, у таких ситуаціях:
- робота у закордонних дипломатичних установах України;
- укладено трудовий договір з роботодавцями (фізичними або юридичними особами України) про виконання роботи за кордоном — зокрема, у відокремлених підрозділах (якщо це не суперечить законодавству держави, де виконується робота).
Також законодавство чи міжнародні договори можуть передбачати й інші випадки.
Держпраці надала пояснення щодо визнання документів, виданих уповноваженими органами іноземних держав. І, якщо законодавство не передбачає іншого, для визнання таких документів потрібна їх легалізація.
Зокрема, легалізація потрібна для документів, що засвідчують:
- освіту (диплом, атестат і т.д.);
- цивільний стан (документи з органів РАЦСу: свідоцтвл про народження, шлюб і т.д.);
- страховки, довідки, довіреності, судові рішення;
- матеріали по цивільних, сімейних і кримінальних справах;
- документи юридичних осіб (довідка з податкової інспекції, свідоцтво про реєстрацію ФОП, свідоцтво про право власності, сертифікат про реєстрацію товарного знаку, свідоцтво про сплату єдиного податку і т.д.).
За матеріалами Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці
