Зміни у пенсійному забезпеченні держслужбовців

Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (далі — Закон № 889) набрав чинності з 01.05.2016. При цьому Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ (далі — Закон № 3723) втратив чинність. Але винятком стала стаття 37 Закону № 3723, яку і нині застосовують, призначаючи пенсії держслужбовцям.

Пунктами 10 і 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889 передбачено право державних службовців, за певних умов, на призначення пенсії за віком відповідно до статті 37 Закону № 3723.

Стаж роботи на посадах держслужбовців для призначення пенсії

Варто зауважити, що на призначення пенсії за Законом № 889 у порядку, передбаченому для осіб, які мають не менше ніж 20 років стажу роботи на посадах, що належать до категорій посад державних службовців, можуть розраховувати дві категорії осіб (ст. 37 Закону № 3723):

• державні службовці, які на день набрання чинності Законом № 889, тобто з 01.05.2016, обіймають посади державної служби і мають не менше ніж 10 років стажу на посадах, що належать до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону № 3723 та актами Кабінету Міністрів України;
• особи, які на день набрання чинності Законом № 889 мають не менше ніж 20 років стажу на посадах, що належать до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону № 3723 та актами Кабінету Міністрів України.

Основним критерієм, за яким слід визначати можливість зарахування того чи того періоду роботи особи на посаді державного службовця до стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723, є встановлення згідно з посадою, яка обіймається, відповідного рангу.

Нагадаємо, що статтею 25 Закону № 3723 передбачено сім категорій посад державних службовців у визначених нею державних органах, залежно від яких встановлювалися ранги державних службовців. Утім, це не повний перелік державних органів, посади в яких належать до відповідних категорій посад державної служби. Тому, визначаючи право особи на пенсію державного службовця, слід керуватися також нормативно-правовими актами (постановами та розпорядженнями Кабінету Міністрів України), якими в подальшому було зараховано такі посади до посад державної служби.

Звісно, тепер механізм обчислення стажу державної служби визначає Порядок обчислення стажу державної служби, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 № 229 (далі — Порядок № 229). Згідно із пунктом 4 Порядку № 229 стаж державної служби обчислюють відповідно до частини другої статті 46 Закону № 889. У цій частині, зокрема, визначено посади, роботу на яких зараховують до стажу державної служби, що дає право на встановлення державному службовцю надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.

Як бачимо, ні статтю 46 Закону № 889, ні Порядок № 229 не застосовують для визначення стажу, який надає право на пенсію відповідно до статті 37 Закону № 3723.

Тож аби визначити право особи на призначення пенсії і зарахування того чи іншого періоду її роботи на посаді державного службовця до стажу, який дає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723, за Законом № 889 слід аналізувати записи трудової книжки, а коли необхідно — інших документів, на відповідність посади, яку обіймає особа, посадам, визначеним у статті 25 Закону № 3723 та актах Кабінету Міністрів України.

Хто має право на пенсію за віком

Відповідно до статті 37 Закону № 3723 пенсії особам, які з огляду на вимоги, визначені у пунктах 10 і 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889, мають на них право, призначаються за умови досягнення ними пенсійного віку. Тобто для чоловіків — 62 роки, а для жінок — вік, установлений статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV. Також за наявності страхового стажу: для чоловіків — 35 років, а для жінок — 30 років.

Утім, до досягнення 62-річного віку право на пенсію за віком мають державні службовці — чоловіки 1955-го року народження і старші — після досягнення ними такого віку:

• 60 років, які народилися по 31.12.1952;
• 60 років 6 місяців, які народилися з 01.01.1953 по 31.12.1953;
• 61 рік, які народилися з 01.01.1954 по 31.12.1954;
• 61 рік 6 місяців, які народилися з 01.01.1955 по 31.12.1955.

В якому розмірі отримують пенсію держслужбовці

Пенсія державним службовцям призначається у розмірі 60% від суми їхньої заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. А особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, — у розмірі 60% від заробітної плати працюючого державного службовця, що відповідає посаді та рангу особи за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що передбачено статтею 37 Закону № 3723. Утім, механізм визначення заробітної плати державних службовців змінено. Тому підстав для застосування нормативно-правових актів, ухвалених до набрання чинності цим Законом, під час визначення заробітної плати для обчислення пенсій відповідно до статті 37 Закону № 3723 немає (ст. 50 Закону № 889).

Які обмеження встановлюються на виплату пенсій

Пенсія відповідно до статті 37 Закону № 3723 призначається незалежно від факту роботи, зокрема і на державній службі.

Проте слід врахувати порядок виплати пенсій, який діятиме до 31.12.2016. Адже згідно з ним призначені пенсії не виплачують особам, які працюють, зокрема, на посадах та на умовах, передбачених законами України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів». Крім того, у період роботи цих пенсіонерів на інших посадах/роботах пенсії виплачують в обсязі 85% від призначеного розміру. Звісно, це стосується лише тих пенсій, розмір яких перевищує 150% прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Утім, сума пенсії до виплати після застосування механізму обмеження для працюючих не може бути меншою ніж 150% прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Після звільнення пенсіонера виплату пенсії поновлюють.

Не застосовують зазначенні вище обмеження щодо виплати пенсій до:

• інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 02.10.1993 № 3551-XII;
• осіб, визначених пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 № 911-VIII.