Демобілізація 2016: що варто знати кадровику

У вересні-жовтні 2016 року згідно з Указом Президента України від 26.09.2016 № 411/2016 (далі — Указ № 411) провадиться звільнення в запас військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, призваних під час третьої черги часткової мобілізації відповідно до Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 14.01.2015 № 15/2015, крім тих, які висловили бажання продовжувати військову службу.

Увага!

Перша черга часткової мобілізації 2015 року (4 хвиля мобілізації) тривала 90 днів: з 20.01.2015 по 19.04.2015. Друга і третя (5-6 хвилі мобілізації) — по 60 днів: з 20.04.2015 по 18.06.2015 та з 19.06.2015 по 17.08.2015, відповідно.

Із 28 вересня (дати набуття чинності Указом № 411) до кінця жовтня 2016 року на роботу мають повернутися останні працівники з числа призваних на військову службу під час мобілізації у 2015 році. І таких ні багато ні мало — понад 20 тисяч осіб.

Навіть за умови, що демобілізація працівників вашої організації відбувається вперше, дотримання запропонованих правил стане запорукою належної організації кадрових процедур, а відтак і додержання вимог законодавства про працю.

Строки завершення демобілізації працівників варто відстежувати

Звільнення з військової служби у 2016 році, як і призов у 2015, провадиться у 3 етапи:

  • призовники першої черги повернулися додому в період з 29 березня по 30 квітня 2016 року (Указ Президента України від 25.03.2016 № 115/2016);
  • другої — з 30 червня по 31 липня 2016 року (Указ Президента України від 24.06.2016 № 271/2016);
  • призовників третьої черги демобілізують з 28 вересня по 31 жовтня 2016 року (Указ № 411).

Контроль за завершенням строків демобілізації дасть змогу в потрібний момент розпочати розшук працівників, які своєчасно не вийшли на роботу, та уникнути необгрунтованої виплати їм середнього заробітку.

Коли працівник має приступити до роботи

Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України (ч. 2 ст. 24 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII). Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України затверджено Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008.

Як правило, дата звільнення з військової служби визначається з урахуванням часу, необхідного для того, щоб дістатися до місця проживання.

До військового квитка працівника військовою частиною мають бути внесені службові відмітки про початок та закінчення проходження військової служби з посиланням на дату та номер наказу.

Наприклад

Припустімо, виключення зі списків особового складу військової частини відбулося 12 жовтня. Цей день є останнім днем проходження військової служби. Отже, приступити до роботи працівник має 13 жовтня.

Наказ про вихід працівника на роботу

Законодавство не зобов’язує роботодавця видавати такий наказ. Однак цей крок є доцільним, оскільки замість середнього заробітку виплачуватиметься заробітна плата, до того ж у деяких випадках є потреба:

  • направити працівника на медогляд;
  • провести інструктаж з техніки безпеки;
  • звільнити «строковика» тощо.

Чи має право працівники приступити до роботи не одразу після демобілізації 

Якщо після звільнення з військової служби працівник не одразу виявить намір приступити до роботи і звернеться до кадрової служби через певний час після демобілізації, роботодавець не зобов’язаний звільняти його за прогул.

Письмові пояснення щодо причин відсутності, надані працівником, дають роботодавцю змогу визнати поважними причини відсутності  на роботі. У цьому разі в наказі про вихід працівника на роботу у зв’язку із демобілізацією слід:

  • визнати причини відсутності працівника на роботі поважними і вказати календарні дати періоду відсутності;
  • зазначити дату, з якої працівник має стати до роботи;
  • дати вказівку щодо складання скоригованого табеля (дні відсутності працівника після звільнення з військової служби у табелі позначають буквеним кодом «І» —  інші причини  неявок, цифровий код — «30»).

Увага!

Якщо відсутність виявиться тривалою, а її причини — неповажними, письмові пояснення працівника слугуватимуть для роботодавця підставою для того, щоб розпочати процедуру звільнення за прогул.

Якщо демобілізований працівник не дає про себе знати

Законодавство про працю покладає на роботодавця обов’язок зберігати місце роботи, посаду і середній заробіток за працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (ч. 3 ст. 119 Кодексу законів про працю України).

Відповідно до Указу № 411 демобілізація триватиме до кінця жовтня, тож демобілізовані працівники мають приступити до роботи не пізніше 1 листопада 2016 року (інший найближчий за графіком робочий день).

Вважати, що командир військової частин не виконає Указ Президента України, — безпідставно. Отже, якщо працівник — призовник третьої черги до 01.11.2016 не звернеться до роботодавця з метою приступити до роботи, виплата середнього заробітку має бути припинена.

Безумовно, звільнити працівника до з’ясування обставин його відсутності не дозволять ані сумління, ані законодавство про працю, яке не передбачає можливості припинення трудового договору з працівником внаслідок тривалого нез’явлення на роботі з невідомих причин. У цьому разі необхідно спробувати встановити контакт з працівником або звернутися за інформацією до родичів.

Працівник, який підлягав демобілізації, вступив на військову службу за контрактом

За працівниками, які були призвані під час мобілізації, на особливий період та які підлягають звільненню з військової служби у зв’язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у зв’язку з прийняттям на військову службу за контрактом, але не більше ніж на строк укладеного контракту, зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток (ч. 4 ст. 119 КЗпП).

Для забезпечення гарантій роботодавець видає наказ, яким визнає працівника увільненим від роботи зі збереженням місця роботи, посади та середнього заробітку з дати укладання контракту.

Увага!

Дата видання наказу має збігатися з датою отримання підтвердних документів, а ось дата, з якої працівник вважається увільненим від роботи, визначається як дата, коли укладено контракт на військову службу.

Юлія ВИДИБОРЕЦЬ
головний експерт Експертус: Кадри


Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Кадровик-01"

зміст

Рекомендація місяця від редакції порталу «Кадровик-01»

Запрошуємо на вебінар «Перевірки Держпраці під час воєнного стану», який відбудеться 23 травня. Спікер — посадова особа Держпраці. У програмі — підстави для перевірки, як уникнути штрафів, різниця між трудовим договором і ЦПХ.

❗️Якщо хочете отримати персональну відповідь від посадової особи Держпраці, поставте запитання до 20 травня включно в чат вебінару❗️

Щоб переглянути вебінар та отримати сертифікат, реєструйтеся Система «Експертус Кадри» святкує День народження

Перевірки Держпраці під час воєнного стану

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді