Держава надає гарантії щодо матеріальної допомоги сім’ям, якщо один із її членів перебуває у декретній відпустці, відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» від 21.11.1992 № 2811-ХII (далі — Закон про допомогу сім’ям з дітьми). Окремо порядок призначення і виплати матдопомоги регулює постанова КМУ від 27.12.2001 № 1751 (далі — Постанова № 1751).
Із 01.07.2014 були внесені зміни до порядку нарахування та виплати допомоги при народженні — два види допомоги (при народженні дитини та з догляду до трирічного віку) були об’єднані в один (Закон України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 № 1166-VII; Закон № 1166).
За ст. 12 Закону про допомогу сім’ям з дітьми та абз. 7 п. 13 Постанови № 1751 допомога при народженні дитини, яка народилася після 30.06.2014, становить 41 280 грн. виплачується одноразово 10 320 грн., а решта — протягом 36 місяців рівними частинами.
Якщо на 30.06.2014 особа мала право на допомогу при народженні або ж усиновленні дитини, визначену на першу дитину, коли дитині виповнюється два роки, — родина продовжує отримувати 130 грн. щомісяця до досягнення дитиною трьох років. Але якщо особа, котра фактично отримує щомісячну допомогу, — працевлаштовується, то щомісячна допомога у розмірі 130 грн. не нараховуватиметься.
Із 01.01.2015 Закон про відпустки (ч. 3 ст. 18 ) і Кодекс законів про працю України (ч. 8 ст. 179) були приведені у відповідність до Закону про допомогу сім’ям з дітьми (Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих положень соціальної політики» від 15.01.2015 № 120-VIII). А саме — вилучено норму про те, що у разі, якщо отримувач допомоги працевлаштовується на неповний робочий день чи працює вдома, перебуваючи в декретній відпустці, продовжує отримувати матеріальну допомогу.
Робота під час декрету на неповний робочий день: як оформити наказ
Дотримуючись правил діловодства, можна видати один наказ про управлінські дії, щодо документування яких передбачений однаковий строк зберігання. Власне, наказ про роботу під час декретної відпустки є наказом з кадрових питань тривалого терміну зберігання (75 років). А з 01.01.2013 для наказів про надання відпустки для догляду за дитиною до досягнення трьох років теж визначений тривалий термін зберігання (75 років), про що зазначено в ст. 16 Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Мін’юсту від 12.04.2012 № 578/5.
Підсумовуючи, зауважимо, що надати декретну відпустку до трьох років і оформити роботу в декретній відпустці на умовах неповного робочого часу можна одним наказом, звісно, після надання працівницею відповідної заяви.
Наостанок зазначимо, позаяк робота на неповний день під час декретної відпустки наразі в жодний спосіб не пов’язана з правом на отримання держдопомоги на дитину, така формальна процедура нині немає сенсу. А отже, відповідно, і питання щодо надання щорічної відпустки чи відпустки, пов’язаної з навчанням, та оплати лікарняних — також.
До речі, якщо працівниця потребує більше часу для догляду за дитиною, вона в будь-який момент може скористатися нормами ст. 56 КЗпП. За цією статтею за угодою з роботодавцем жінка може перейти на неповний робочий день чи навіть тиждень. А в ситуації, коли вагітна жінка виховує дитину до 14 років чи дитину-інваліда, чи доглядає хворого члена родини, то працедавець мусить перевести таку особу на умови неповного робочого дня чи навіть тижня.
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Кадровик-01"
