Правління ПФУ постановою від 27.03.2018 № 8-1 затвердило у новій редакції Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі — Положення).
Державний реєстр загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі — Реєстр) забезпечуватиме:
- облік застрахованих осіб у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування та їх ідентифікацію;
- накопичення, зберігання та автоматизовану обробку інформації про страховий стаж та заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію), про набуття застрахованими особами права на отримання страхових виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування;
- нарахування та облік виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
ПФУ надаватиме інформацію з Реєстру у електронному та паперовому вигляді. Сформований програмним способом документ про інформацію з Реєстру включатиме обов’язкові атрибути — перевірочні коди (цифровий та QR) та засвідчуватиметься електронним цифровим підписом, що є аналогом електронної печатки ПФУ.
Положення передбачає вісім форм інформації з Реєстру залежно від цілі її отримання. Зокрема, для визначення страхового стажу для оплати тимчасової непрацездатності працівник має надати роботодавцю дані про трудовий та страховий стаж (додаток 9 до Положення).
Утім, роботодавець самостійно може отримати цю інформацію. ПФУ надасть йому інформацію із Реєстру за період перебування особи у трудових відносинах із страхувальником, а також відомості про її страховий стаж, необхідний для призначення соціальних виплат.
ПФУ зберігатиме облікову картку застрахованої особи протягом усього її життя, а після її смерті — протягом 75 років на паперових та/або електронних носіях за наявності засобів, що гарантують ідентичність паперового та електронного документів.
Працівники органів ПФУ зобов’язані не допускати розголошення у будь-який спосіб персональних даних, які їм було довірено або які стали відомі у зв’язку з виконанням професійних чи службових або трудових обов’язків, крім випадків, передбачених законом. Таке зобов’язання чинне після припинення ними діяльності, пов’язаної з персональними даними, крім випадків, установлених законом.
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Кадровик-01"