Право на відстрочку громадянам, які підлягають бронюванню, є непорушним
Бронювання працівників під час війни у Дії
Сьомий апеляційний адміністративний суд (далі — Сьомий ААС) 23 червня 2025 року розглянув апеляційну скаргу військової частини на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 16.04.2025 у справі № 600/1095/25-а.
В цій справі пастор релігійної громади церкви Євангельських християн-баптистів «Дім миру» звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до військової частини. В позові просив визнати протиправним та скасувати:
- наказ начальника територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі — ТЦК) про мобілізацію та направлення для проходження військової служби;
- командира військової частини щодо зарахування до списків особового складу частини.
Суд першої інстанції позов задовільнив.
Військова частина подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.
Матеріали справи підтвердили, що позивач, є священнослужителем християнської церкви. Він був включений до списку священнослужителів для бронювання на час мобілізації та військового стану відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII (далі — Закон № 3543) та абзацу 18 пункту 5 Порядку бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час, затвердженого постановою КМУ від 27.01.2023 № 76 (далі — Постанова № 76, Порядок № 76). Таким чином, на позивача на час призову його на військову службу розповсюджувався відповідний імунітет від такого призову, передбачений пунктом 1 частини 1 статті 23 Закону № 3543.
Сьомий ААС зазначив, що не лише у військовозобов`язаного громадянина є обов`язок повідомити ТЦК про наявність підстав для відстрочки, а й ТЦК зобов’язані перевіряти та володіти інформацією щодо статусу особи, щоб недопустити протиправних дій щодо особи. Перевірка наявності відстрочки є повноваженнями саме ТЦК відповідно до Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154.
Право на відстрочку від мобілізації, яке надано громадянам України Законом № 3543, є непорушним та таким що не залежить від реальної реалізації громадянином даного права.
Сьомий ААС також враховував висновок Венеційської комісії, опублікований 18 березня 2025 року за запитом виконувача обов`язків голови Конституційного Суду України щодо альтернативної / невійськової служби. Встановили, що чинне українське законодавство на період мобілізації не передбачає можливості заміни військової служби альтернативною, а право на свободу віросповідання не є абсолютним і може бути обмежене конституційним обов`язком захисту Вітчизни.
Сьомий ААС наголосив, що забезпечувати баланс між конституційним обов`язком захисту держави та правом на свободу совісті та віросповідання є важливим аспектом. Хоча умови воєнного стану можуть зумовлювати певні обмеження прав і свобод, якщо ігнорувати права на відмову від військової служби з мотивів совісті, це може становити порушення міжнародних стандартів у сфері прав людини. Особливо прав осіб, чиї релігійні переконання є глибокими та послідовними.
Верховний Суд 11 серпня повернув касаційну скаргу на рішення судів першої та апеляційної інстанцій назад військовій частині.
Суд залишив в силі рішення суду першої інстанції, яким визнали протиправним і скасували рішення ТЦК про призов військовозобов’язаного та скасували наказ командира про його зарахування до списків особової частини.
За інформацією Судово-юридичної газети
«ВОС 999» — це військово-облікова спеціальність, яка зазначається для військовозобов’язаних осіб, котрі не мали досвіду проходження військової служби або навчальних зборів. Що означає ВОС 999 у Резерв+? Який сенс містить військово-облікова спеціальність 999? Чому в Резерв+ «ВОС 999. Потребує проходження БЗВП» з’являється у деяких користувачів? Відповіді на ці питання — у статті
Масовий виїзд працівників за межі України створив нові виклики для роботодавців, особливо у сфері військового обліку. Навіть якщо співробітник працює дистанційно або тимчасово перебуває за кордоном, обов’язки підприємства вести військовий облік працівників за кордоном залишаються незмінними. Запровадження електронної системи «Резерв+» суттєво змінило підхід до обліку військовозобов’язаних, і кадровикам необхідно розуміти, як вести облік військовозобов’язаних за кордоном, щоб уникнути порушень
Праця під час повітряної тривоги — новий виклик воєнного стану як для працівників, так і для роботодавців. Цей досвід потребує адаптації, гнучкості та розуміння нових реалій. Яка оплата праці під час повітряної тривоги? Як діяти, якщо звучить сигнал повітряна тривога до початку робочого часу? Чи законною є вимога роботодавця працювати під час повітряної тривоги? Відповіді — у статті.
Система «Резерв+» — це ключовий інструмент для ведення військового обліку на підприємстві. Вона дозволяє кадровикам своєчасно подавати інформацію про працівників до територіальних центрів комплектування. Саме тому перевірка даних у Резерв+ перед звітністю є критично важливою. Як відбувається перевірка актуальності військового обліку, оновлення даних у Резерв+ та контроль даних у системі Резерв+ — читайте у статті
В умовах воєнного стану та підвищеної уваги до військового обліку держава запровадила новий цифровий інструмент — систему «Резерв+». Вона покликана спростити ведення обліку військовозобов’язаних на підприємствах, зробити його більш прозорим і автоматизованим. Для кадровиків ця система стає ключовим інструментом, адже від коректного ведення обліку залежить як внутрішній порядок у компанії, так і відсутність штрафних санкцій під час перевірок. Як кадровику користуватися Резерв+ та які можливості Резерв+ для підприємств — у статті
Підпишіться на 
