Під час розгляду справи за позовом обласного відділення Фонду соцзахисту осіб з інвалідністю (далі — Фонд) про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (далі — норматив), товариство позов не визнало. Підприємство вважало, що Фонд помилково врахував у середньооблікову кількість штатних працівників (далі — СКШП) осіб, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, тому необґрунтовано завищив норматив.
Суд першої та апеляційної стали на бік підприємства та відмовились задовольнити позов Фонду. Підприємство надало власний розрахунок СКШП та СКШП осіб з інвалідністю та підтвердило, що всі працівники з інвалідністю працевлаштовані. Цю інформацію Фонд не спростував та не надав інших доказів. С такою ситуацією не погодився прокурор обласної прокуратури. Касаційною скаргою він просив Верховний Суд скасувати попередні рішення та задовольнити позов Фонду.
Верховний Суд дійшов висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми матеріального та процесуального права. Тому касаційну скаргу частково задовольнив, рішення судів скасував та направив справу на новий розгляд.
Верховний Суд зазначив, що згідно з Інструкцією зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Держстату від 28.09.2005 № 286 (далі — Інструкція № 286) працівників, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, включають до облікової кількості штатних працівників, оскільки вони тимчасово відсутні у зв’язку з виконанням державних обов’язків. Підпункт 3.2.2 Інструкції № 286 визначає, що СКШП розраховують на основі даних про облікову кількість штатних працівників і включають всіх працівників облікового складу, за винятком чітко визначених категорій, таких як працівники у відпустці у зв’язку з вагітністю, пологами або доглядом за дитиною. Працівників, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, прямо не згадують у переліку винятків, що свідчить про те, що їх включають до СКШП.
Держстат рекомендує виключати працівників, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, з СКШП за аналогією з працівниками у відпустці у зв’язку з вагітністю, пологами або доглядом за дитиною (лист від 04.07.2014 № 09.3-6/145-14). Проте цей лист не нормативний акт, він стосується заповнення конкретної форми № 1-ПВ (квартальна) «Звіт з праці», у якій працівників, що проходять військову службу за призовом під час мобілізації, відображають лише в обліковій кількості штатних працівників на кінець звітного періоду (рядок 3070).
Верховний Суд вказав, що рекомендації не можуть розширювати положення підпункту 3.2.2 Інструкції № 286. Зокрема, — дозволяти роботодавцю виключати працівників, яких призвали на військову службу під час мобілізації, із СКШП при розрахунку нормативу. Після того, як в Україні ввели воєнний стан, жодних змін до Інструкції № 286 не вносили. Перелік категорій працівників, яких виключають з СКШП відповідно до підпункту 3.2.2 Інструкції № 286, залишився незмінним.
Розрахунок середньооблікової кількості працівників
Працівників, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, включають до розрахунку середньооблікової чисельності штатних працівників для цілей визначення нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 № 875-XII (далі — Закон № 875).
Кого врахувати в норматив
Дані про СКШП формуються на основі звітності роботодавців до ПФУ. Тож Верховний Суд підкреслив, що Фонд має повноваження застосовувати адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу на основі автоматизованого аналізу даних Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності. Роботодавець відповідає за повноту, достовірність і своєчасність подання інформації до зазначених реєстрів як джерело такої інформації. Несвоєчасне виправлення помилок у звітності — це ризик роботодавця, який не звільняє його від сплати адміністративно-господарської санкції, навіть якщо фактичні обставини не відповідають звітності.
Підпишіться на 
