Як класифікувати нерегулярну виплату мобілізованим працівникам

Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат установлюються підприємствами самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими / міжгалузевими і територіальними угодами (ч. 2 ст. 97 КЗпП, ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 року № 108/95-ВР; далі — Закон № 108).

Підприємства, установи, організації в межах своїх повноважень і за рахунок власних коштів можуть встановлювати додаткові порівняно з законодавством трудові і соціально-побутові пільги для працівників.

Колективний договір може передбачати додаткові порівняно із законодавством і угодами гарантії, соціально-побутові пільги. У ньому встановлюють взаємні обов’язки сторін, що регулюють виробничі, трудові, соціально-економічні відносини, зокрема щодо мінімальних соціальних гарантій, компенсацій, пільг у сфері праці і зайнятості.

ДПС у консультації від 25.08.2025 № 4522/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК  зазначила, що роботодавець може самостійно запровадити виплати мобілізованим працівникам. Колдоговір має регламентувати розмір та порядок, як їх нараховувати. Якщо колдоговір не укладали, це питання може врегулювати керівник наказом. У цьому випадку це питання слід погодити з профспілкою чи її представником. При цьому роботодавець має визначити, як кваліфікувати таку виплату.

ДПС наголосила, що добровільні виплати, які підприємство здійснює мобілізованим працівникам, є нарахуваннями за невідпрацьований час, які не передбачені законодавством. Відтак, належать до інших заохочувальних та компенсаційних виплат та входять до структури зарплати.

Це визначає частина третя статті 2 Закону № 108 та підпункт 2.3.1 пункту 2.3 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держстату від 13.01.2004 № 5.