Парламентський комітет схвалив законопроєкт, який обмежує відстрочку від мобілізації для тих, хто почав навчання після 25 років або вийшов за межі строку освітньої програми

Документ спрямований на те, щоб навчання не використовували як спосіб уникнення служби.
Кого торкнуться зміни
Учні коледжів і профтехзакладів, які розпочали навчання після 25 років, втратять можливість на відстрочку. Вона зберігатиметься лише за умови, що навчання почалося не пізніше року досягнення 25-річного віку, здійснюється вперше на вищому рівні та за денною або дуальною формою.
Студенти вишів матимуть право на відстрочку лише за умови, що вони вперше здобувають освіту вищого рівня, навчаються за денною чи дуальною формою та вкладаються в розрахунковий строк виконання освітньої програми. Академвідпустка, затягування іспитів чи повторне навчання позбавлятимуть цього права.
Докторанти, інтерни, резиденти та здобувачі післядипломної освіти залишаться з чинними гарантіями.
Для працівників освіти відстрочка збережеться, але пропонується обмежити її лише тими, хто має науковий ступінь і працює щонайменше на 0,75 ставки, що вже викликало критику експертів.
Позиція уряду
Міністр освіти Оксен Лісовий зазначає, що кількість чоловіків, які вступають до коледжів та профтехів після 25 років заради відстрочки, різко зросла. За його словами, законопроєкт покликаний чіткіше визначити вік і строки навчання, щоб унеможливити зловживання та забезпечити чесні умови для тих, хто здобуває освіту сумлінно.
Документ прийнято у першому читанні, попереду — підготовка до другого та можливі уточнення положень.
За інформацією Судово-юридичної газети
Масовий виїзд працівників за межі України створив нові виклики для роботодавців, особливо у сфері військового обліку. Навіть якщо співробітник працює дистанційно або тимчасово перебуває за кордоном, обов’язки підприємства вести військовий облік працівників за кордоном залишаються незмінними. Запровадження електронної системи «Резерв+» суттєво змінило підхід до обліку військовозобов’язаних, і кадровикам необхідно розуміти, як вести облік військовозобов’язаних за кордоном, щоб уникнути порушень
Праця під час повітряної тривоги — новий виклик воєнного стану як для працівників, так і для роботодавців. Цей досвід потребує адаптації, гнучкості та розуміння нових реалій. Яка оплата праці під час повітряної тривоги? Як діяти, якщо звучить сигнал повітряна тривога до початку робочого часу? Чи законною є вимога роботодавця працювати під час повітряної тривоги? Відповіді — у статті.
Система «Резерв+» — це ключовий інструмент для ведення військового обліку на підприємстві. Вона дозволяє кадровикам своєчасно подавати інформацію про працівників до територіальних центрів комплектування. Саме тому перевірка даних у Резерв+ перед звітністю є критично важливою. Як відбувається перевірка актуальності військового обліку, оновлення даних у Резерв+ та контроль даних у системі Резерв+ — читайте у статті
В умовах воєнного стану та підвищеної уваги до військового обліку держава запровадила новий цифровий інструмент — систему «Резерв+». Вона покликана спростити ведення обліку військовозобов’язаних на підприємствах, зробити його більш прозорим і автоматизованим. Для кадровиків ця система стає ключовим інструментом, адже від коректного ведення обліку залежить як внутрішній порядок у компанії, так і відсутність штрафних санкцій під час перевірок. Як кадровику користуватися Резерв+ та які можливості Резерв+ для підприємств — у статті
У зв’язку із воєнним станом, взаємодія підприємства з ТЦК стала обов’язковою частиною кадрової роботи. Територіальні центри комплектування дедалі частіше надсилають роботодавцям запити щодо військового обліку працівників. Для підприємства це не формальність: неправильні або несвоєчасні відповіді можуть призвести до адміністративної та фінансової відповідальності. У чому полягає взаємодія підприємства з ТЦК та на які типові запити ТЦК слід звернути особливу увагу — у статті