Звернення громадян: як може ускладнитись механізм та за що критикують законопроєкт?

У Верховній Раді відбудеться розгляд в цілому законопроєкту №11082 про скасування закону про звернення громадян. Таку законодавчу ініціативу висунув Кабінет Міністрів. А порядок звернень до органів влади планують викласти в іншій редакції. Документ уже пройшов розгляд у комітеті з прав людини, де його рекомендували прийняти за основу в цілому у другому читанні.

Скасування Закону «Про звернення громадян» у Кабміні пояснили тим, що натомість діє Закон «Про адміністративну процедуру», який також регулює відносини органів влади з громадянами. Звернення хочуть класифікувати, виокремивши пропозиції та рекомендації, повідомлення про проблему або порушення, зауваження щодо дій чи бездіяльності, клопотання про надання роз’яснень тощо.

Журнал реєстрації звернень громадян

У Головному юридичному управлінні парламенту відзначили, що особливого порядку розгляду для різних типів звернень не передбачено, а отже деталізація видів звернень лише створить проблеми при ідентифікації категорій та веденні їхнього обліку. Водночас розподіл не включає усі можливі види звернень, що може стати перешкодою для громадян під час подання та для посадових осіб під час реєстрації.

Також розкритикували норму про право суб’єкта звернення на присутність під час розгляду, що може стати формальною підставою для судових позовів у разі неприсутності особи під час створення письмової відповіді.

Зауважимо: поданий до парламенту законопроєкт не поширюватиме свою дію на відносини, що виникають у сфері:

• розгляду і вирішення адміністративних справ (Закон «Про адміністративну процедуру»);
• розгляду звернень, особливості яких встановлено спеціальним законодавством (зокрема кримінальним процесуальним, цивільним процесуальним, трудовим, законодавством про захист економічної конкуренції, Кодексом адміністративного судочинства, законами «Про судоустрій і статус суддів», «Про доступ до судових рішень», «Про запобігання корупції», «Про виконавче провадження», «Про Вищу раду правосуддя», «Про Конституційний Суд України», «Про прокуратуру», «Про електронні комунікації», «Про  Національну  комісію,  що  здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку», «Про поштовий зв'язок»);
• надання публічної інформації (згідно з Законом «Про доступ до публічної інформації»);
• надання безоплатної правничої допомоги (згідно з Законом «Про безоплатну правничу допомогу»).

За інформацією Судово-юридичної газети