Згідно з постановою № 560, неявка за повісткою без поважної причини — порушення правил військового обліку

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, резервісти та військовозобов’язані повинні прибути у зазначені в повістці строк і місце за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для:
🔹 взяття на військовий облік;
🔹 уточнення персональних даних;
🔹 перевірки відповідності даних військово-облікового документа відомостям Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів;
🔹 проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
‼️ Якщо громадянин не прибув у визначений повісткою строк, він повинен у найкоротший час, але не пізніше ніж протягом трьох днів від зазначеної у повістці дати, повідомити про причини неявки. Це можна зробити особисто у відповідному ТЦК та СП або будь-яким іншим способом, із подальшим прибуттям не пізніше ніж через сім календарних днів.
👉 Поважними причинами неприбуття вважаються лише обставини, підтверджені документами уповноважених державних органів, установ чи організацій (державної або комунальної форми власності):
🔹 перешкоди стихійного характеру;
🔹 хвороба;
🔹 воєнні дії або їх наслідки, що унеможливили прибуття;
🔹 смерть близького родича — батьків, дружини (чоловіка), дітей, рідних братів, сестер, дідів, бабусь або близьких родичів чоловіка чи дружини.
За інформацією Telegram-каналу Чернігівського обласного ТЦК та СП
Масовий виїзд працівників за межі України створив нові виклики для роботодавців, особливо у сфері військового обліку. Навіть якщо співробітник працює дистанційно або тимчасово перебуває за кордоном, обов’язки підприємства вести військовий облік працівників за кордоном залишаються незмінними. Запровадження електронної системи «Резерв+» суттєво змінило підхід до обліку військовозобов’язаних, і кадровикам необхідно розуміти, як вести облік військовозобов’язаних за кордоном, щоб уникнути порушень
Праця під час повітряної тривоги — новий виклик воєнного стану як для працівників, так і для роботодавців. Цей досвід потребує адаптації, гнучкості та розуміння нових реалій. Яка оплата праці під час повітряної тривоги? Як діяти, якщо звучить сигнал повітряна тривога до початку робочого часу? Чи законною є вимога роботодавця працювати під час повітряної тривоги? Відповіді — у статті.
Система «Резерв+» — це ключовий інструмент для ведення військового обліку на підприємстві. Вона дозволяє кадровикам своєчасно подавати інформацію про працівників до територіальних центрів комплектування. Саме тому перевірка даних у Резерв+ перед звітністю є критично важливою. Як відбувається перевірка актуальності військового обліку, оновлення даних у Резерв+ та контроль даних у системі Резерв+ — читайте у статті
В умовах воєнного стану та підвищеної уваги до військового обліку держава запровадила новий цифровий інструмент — систему «Резерв+». Вона покликана спростити ведення обліку військовозобов’язаних на підприємствах, зробити його більш прозорим і автоматизованим. Для кадровиків ця система стає ключовим інструментом, адже від коректного ведення обліку залежить як внутрішній порядок у компанії, так і відсутність штрафних санкцій під час перевірок. Як кадровику користуватися Резерв+ та які можливості Резерв+ для підприємств — у статті
У зв’язку із воєнним станом, взаємодія підприємства з ТЦК стала обов’язковою частиною кадрової роботи. Територіальні центри комплектування дедалі частіше надсилають роботодавцям запити щодо військового обліку працівників. Для підприємства це не формальність: неправильні або несвоєчасні відповіді можуть призвести до адміністративної та фінансової відповідальності. У чому полягає взаємодія підприємства з ТЦК та на які типові запити ТЦК слід звернути особливу увагу — у статті