Надаємо перелік осіб, які можуть виконувати такі роботи (окрім офіційно зареєстрованих безробітних)

Окрім офіційно зареєстрованих безробітних, до суспільно корисних робіт можуть залучати й інших працездатних осіб, які за віком і станом здоров’я не мають обмежень до роботи в умовах воєнного стану.
Це, зокрема:
- незайняті особи (включаючи внутрішньо переміщених);
- працівники функціонуючих в умовах воєнного стану підприємств, що не залучені до виконання мобілізаційних завдань та не зараховані до складу об’єктових формувань цивільного захисту — за погодженням з керівництвом у порядку переведення;
- особи, зайняті в особистому селянському господарстві;
- студенти вищих, учні та слухачі професійно-технічних навчальних закладів;
- особи, які забезпечують себе роботою самостійно.
При цьому у Держпраці нагадали, що це стосується не лише робіт для задоволення потреб Збройних Сил України, а й робіт, спрямованих на забезпечення загальних потреб функціонування економіки та життєдіяльності населення.
За інформацією Управління інспекційної діяльності Держпраці у Вінницькій області
Зміна умов трудового договору — це процедура, яка передбачає внесення змін до існуючих умов праці, визначених у трудовому договорі. Це може стосуватися зміни заробітної плати, графіку роботи, посадових обов’язків та інших умов. Більш детально про зміну умов трудового договору та про те, чи можна змінювати істотні умови трудового договору — у статті
Захист працівників під час роботи при низьких температурах є важливим аспектом охорони праці. Який має бути оптимальний температурний режим на робочому місці? При якій температурі скорочується робочий день? Які особливості нормативного регулювання має робота при низькій температурі? Усі відповіді — у статті
Працівник зобов’язаний виконувати роботу, визначену трудовим договором. Роботодавець не має права вимагати від працівника виконувати роботу, не обумовлену трудовим договором. Що робити, коли виникла необхідність змін в організації як самого виробництва, так і істотних умов праці за трудовими договорами. Роз’яснюємо порядок дій та документування.
Наприкінці року кадровику варто перевірити, скільки днів щорічних відпусток працівники вже використали та який залишок невикористаної відпустки переходить на наступний період. Такий облік потрібен не лише для планування графіка відпусток, а й для контролю за дотриманням права працівників на відпочинок. Як розрахувати відпустку пропорційно відпрацьованому часу? Яку форму має довідка про залишок відпустки? Чи є єдина формула розрахунку днів відпустки? Відповіді на всі питання — у статті
Гарантовані 24 дні відпочинку на рік — не межа. Окрім щорічної основної відпустки, деяким працівникам встановлюються щорічні додаткові відпустки, зокрема — додаткова відпустка за особливий характер праці. Які працівники можуть претендувати на неї та скільки додатково відпочивати, — детально у статті.