Відповідно до статті 6 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (далі - Закон) загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за цим видом страхування мають застраховані особи. Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи і час випробувального терміну, і день звільнення).
Частиною першою статті 35 Закону передбачено, що допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу) при настанні страхового випадку.
Згідно частини 1 статті 51 Закону підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є виданий в установленому порядку листок непрацездатності. Порядок і умови видачі, продовження та обліку листків непрацездатності, здійснення контролю за правильністю їх видачі встановлюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я за погодженням з Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Фонд).
Разом з тим відповідно до підпункту «б» пункту 3.15 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 13.11.2001 № 455, листок непрацездатності по догляду за хворою дитиною в період щорічної (основної і додаткової) відпустки, відпустки без збереження заробітної плати, частково оплачуваної відпустки по догляду за дитиною до трьох років не видається.
Тобто право на всі види матеріального забезпечення та соціальних послуг за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, передбачені статтею 34 Закону № 2240, зокрема на отримання допомоги по догляду за хворою дитиною, настає в разі припинення відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і виходу на роботу (на повний або неповний робочий день).
