Максимальний термін перебування на лікарняному при різних захворюваннях

UA RU
Автор
порталу «Кадровик-01»
Лікарняний лист — офіційний документ, що видається людині при встановленні її непрацездатності та є підставою для звільнення від основної роботи. Максимальний термін перебування на лікарняному в Україні різниться залежно від захворювання, його тяжкості, ускладнень. Усе про орієнтовні терміни тимчасової непрацездатності та граничний термін перебування на лікарняному — у статті.

Лікарняний лист, а саме так за звичкою ми називаємо листок тимчасової непрацездатності, видається у чіткій відповідності до вимог законодавства. Базовий нормативний акт, за яким визначатимемо строк, на який буде видано лікарняний, — це Інструкція про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затверджена ще 2001 року — наказом Міністерства охорони здоров’я України від 13.11.2001 № 455 (далі — Інструкція).

Саме ця Інструкція регламентує порядок видавання медичними закладами документів, що підтверджують непрацездатність, а отже і поважність причин відсутності на роботі працівника. Також Інструкція передбачає варіативний термін перебування на лікарняному при різних захворюваннях, продовження лікарняного після операції, максимальний термін лікарняного та мінімальний термін лікарняного.

Листок непрацездатності — основний документ, яким засвідчують непрацездатність. Але не єдиний, що видається медичними закладами.

Наприклад, працівник може погано почуватися і звернутися до поліклініки, але після огляду лікар не вважатиме, що особа дійсно хвора і потребує увільнення від роботи. У такому разі лікар видасть не листок непрацездатності, а довідку довільної форми, в якій позначить час звернення до закладу охорони здоров’я (згідно з п. 2.7 Інструкції).

Студенту ВНЗ або учню ПТУ у разі хвороби теж не видаватимуть листок непрацездатності, а довідку за формою № 095/о (Довідка про тимчасову непрацездатність студента, учня технікуму, професійно-технічного училища, про хворобу, карантин та інші причини відсутності дитини, яка відвідує школу, дитячий дошкільний заклад).

Працівнику, який підлягає призову на військову службу, але призовною комісією направлений на додаткове медичне обстеження, теж видаватимуть не унормований листок непрацездатності, а звичайнісіньку довідку. Така довідка, звісно, теж слугуватиме підтвердженням поважності причин відсутності на роботі. Зрозуміло, якщо вона містить підпис завідувача відділення та печатку лікувально-профілактичного закладу (про це йдеться у пункті 2.18 Інструкції).

Лікарняний видають тим, хто працює за трудовим договором як на підприємстві, так і у роботодавця — ФОП, а також особам, які обрані на вибрані посади або забезпечують себе роботою самостійно (адвокати, нотаріуси).

Маєте питання на кшталт: «Скільки можна бути на лікарняному?», «Яка максимальна тривалість лікарняного?», «Чи можливе перебування на лікарняному більше 4 місяців?», «Скільки днів можна перебувати на лікарняному протягом року?», тоді ознайомтеся з наступною табличкою.

Перелік страхових випадків, у яких видається листок непрацездатності 

Страховий випадок

Термін, на який видається листок непрацездатності

Підстава для видання листка непрацездатності

тимчасова непрацездатність внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві1

пункт 1 частини 1 статті 22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-XIV (далі — Закон)

— працівників за загальним правилом

на весь період тимчасової непрацездатності до її відновлення або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності)2

частина 2 статті 22 Закону

— інвалідів, які працюють на підприємствах та в організаціях (далі — організація) товариств УТОГ і УТОС

на весь період до відновлення працездатності3

— працівників, зайнятих на сезонних і тимчасових роботах

на весь період до відновлення працездатності, але не більше 75 календарних днів протягом календарного року

необхідність догляду за хворою дитиною віком до 14 років4

пункт 2 частини 1 статті 22 Закону

— при амбулаторному лікуванні

з першого дня на період, протягом якого дитина за висновком лікаря потребує догляду, але не більш як на 14 календарних днів

частина 3 статті 22 Закону

— при стаціонарному лікуванні

з першого дня на весь час перебування в стаціонарі разом з хворою дитиною

— особами, які працюють на сезонних і тимчасових роботах

не більш як на 14 календарних днів при амбулаторному лікуванні дитини, на весь час перебування в стаціонарі разом з хворою дитиною, але не більше 75 календарних днів протягом календарного року

— яка є постраждалою внаслідок аварії на ЧАЕС

на весь період хвороби дитини, включаючи санаторно-курортне лікування

пункт 3.3 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом МОЗ від 13.11.2001 № 455

необхідність догляду за хворим членом сім’ї (крім догляду за хворою дитиною віком до 14 років)4

з першого дня, але не більше як 3 календарні дні, а у виняткових випадках, з урахуванням тяжкості хвороби члена сім’ї та побутових обставин, — не більше як 7 календарних днів

пункт 3 частини 1 статті 22 Закону

необхідність догляду за дитиною віком до трьох років або дитиною-інвалідом віком до 18 років у разі хвороби матері або іншої особи, яка доглядає за цією дитиною4

з першого дня на весь період захворювання3

пункт 4 частини 1 статті 22 Закону

карантин, накладений органами санітарно-епідеміологічної служби

з першого дня на весь час відсутності на роботі з цієї причини

пункт 5 частини 1 статті 22 Закону

тимчасове переведення застрахованої особи відповідно до медичного висновку на легшу, нижчеоплачувану роботу

з першого дня переведення на весь час такої роботи, але не більш як на два місяці5

пункт 6 частини 1 статті 22 Закону

протезування з поміщенням у стаціонар протезно-ортопедичної організації

з першого дня на весь період перебування у стаціонарі протезно-ортопедичної організації з урахуванням часу на проїзд до місця протезування і назад

пункт 7 частини 1 статті 22 Закону

перебування в реабілітаційних відділеннях санаторно-курортного закладу після перенесених захворювань і травм

пункт 8 частини 1 статті 22 Закону

— для санаторно-курортного лікування

на кількість днів, що перевищують тривалість щорічної відпустки (основної та додаткової) і необхідні для лікування та проїзду до санаторно-курортного закладу і назад

частина 10 статті 22 Закону

— для лікування в реабілітаційному відділення санаторно-курортного закладу після перенесених захворювань і травм безпосередньо із стаціонару лікувального закладу

на весь час перебування у санаторно-курортному закладі (з урахуванням часу на проїзд до санаторно-курортного закладу і у зворотному напрямку)

— для санаторно-курортного лікування дитини-інваліда віком до 18 років особі, яка виховує дитину-інваліда

на весь період (з урахуванням часу на проїзд до санаторно-курортного закладу і у зворотному напрямку) за наявності медичного висновку про необхідність стороннього догляду за дитиною з інвалідністю

1 У разі настання тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, під час перебування у щорічній (основній чи додатковій) відпустці допомога надається у порядку та розмірах, установлених Законом.

2 Оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому Постановою КМУ «Про затвердження Порядку оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів роботодавця» від 20.06.2015 № 440. Починаючи з шостого дня непрацездатності допомога виплачується Фондом соціального страхування (далі — Фонд) незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності.

3 Допомога виплачується Фондом починаючи з першого дня непрацездатності незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності.

4 Допомога не надається, якщо застрахована особа перебувала у цей час у щорічній (основній чи додатковій) відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням або творчій відпустці.

5 Допомога обчислюється за загальними правилами, але надається в розмірі, який разом із заробітком за тимчасово виконувану роботу не може перевищувати суми повного заробітку до часу переведення.

Варто знати, що лікарняний не видадуть для догляду за хронічним хворим у період ремісії і  за хворим старшим за 14 років, якого госпіталізовано до стаціонару.

Якщо така особа дійсно потребує догляду, має бути висновок ЛКК про потребу в цьому, і на підставі такого висновку головний лікар видасть довідку довільної форми (п. 3.16 Інструкції).

Якщо оголошено карантин, листок непрацездатності не видадуть, якщо дитина здорова. Проте, працівник має право на відпустку без збереження заробітної плати у цьому разі (ст. 25 Закону про відпустки).

Що ж до статистики, то середні терміни перебування на листку непрацездатності — це статистичний показник, який вказує на середню кількість днів, протягом яких працівник перебуває на лікарняному. Цей показник може варіюватися залежно від різних факторів і використовується для аналізу захворюваності, оцінки ефективності системи охорони здоров’я та планування соціальних виплат.

Максимальна кількість днів перебування на лікарняному

В Україні немає чітко встановленої максимальної кількості днів, протягом яких працівник може перебувати на лікарняному. Особливість полягає у тому, що лікарняний лист, максимальний термін якого залежить від характеру захворювання, його тяжкості та індивідуальних особливостей організму, видається конкретно уповноваженим органом.

Максимальна кількість днів перебування на лікарняному може продовжуватися до повного одужання працівника. Якщо захворювання має тривалий характер або призводить до стійкої втрати працездатності, то працівник може бути направлений на медико-соціальну експертизу (МСЕК). За результатами МСЕК може бути встановлена інвалідність та призначена відповідна група.

Виробнича характеристика для працівника, який оформлює інвалідність у МСЕК

На МСЕК направляють осіб, зокрема у разі:

  • безперервної тимчасової непрацездатності не пізніше ніж через 4 місяці з дня коли вона настала;
  • у зв'язку з одним і тим самим захворюванням протягом 5 місяців з перервою за останніх 12 місяців;
  • при захворюванні на туберкульоз — протягом 10 місяців з дня настання непрацездатності.

Що впливає на тривалість лікарняного:

  • Характер захворювання: гострі захворювання, як правило, мають коротші терміни непрацездатності, ніж хронічні.
  • Складність лікування: деякі захворювання потребують тривалого лікування та реабілітації.
  • Індивідуальні особливості організму: вік, загальний стан здоров’я, наявність супутніх захворювань можуть впливати на швидкість одужання.
  • Дотримання рекомендацій лікаря: чітке виконання всіх рекомендацій лікаря сприяє швидшому одужанню.

ВАЖЛИВО!

Працівник не може самостійно вирішувати, коли виходити на роботу. Це рішення приймає лікар на підставі результатів обстеження та динаміки захворювання. А роботодавець не має права вимагати від працівника вийти на роботу до повного одужання.

Лікарняний на період санаторного лікування

Якщо лікарсько-консультаційна комісія, тобто ЛКК, визначає, що працівник потребує санаторно-курортного лікування, листок непрацездатності видадуть — на термін лікування та проїзду до санаторно-курортного закладу і назад. Але з огляду на тривалість щорічної відпустки, на яку має право працівник.

Лікарняний лист на час лікування в санаторії видається після того, як особа надасть путівку, довідку.



зміст

Зміни у бронюванні

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді