Листок непрацездатності під час вирішення складних трудових відносин подекуди вважають захисним амулетом. Мовляв, «лікарняний» — це гарантія того, що роботодавець не звільнить працівника ні за яких обставин. Але дійсно чи можливо прийняти наказ про звільнення під час лікарняного? Які особливості звільнення державного службовця під час лікарняного та звільнення під час лікарняного по вагітності та пологах потрібно знати кадровику? Усе про звільнення під час лікарняного — у статті.
Звільнення працівника на лікарняному можливе у таких випадках:
Причина звільнення
Стаття КЗпП, якою передбачено звільнення
Розірвання трудового договору з ініціативи працівника
ст. 38, 39
Угода сторін
п. 1 ст. 36
Закінчення строку трудового договору
п. 2 ст. 36
Призов або вступ працівника чи власника — фізичної особи на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу
п. 3 ст. 36
Переведення на інше підприємство або перехід на виборну посаду
п. 5 ст. 36
Відмова від переведення на роботу в іншу місцевість
п. 6 ст. 36
Відмова від продовження роботи у зв’язку зі зміною істотних умов праці
п. 6 ст. 36
Набрання законної сили вироком суду
п. 7 ст. 36
Укладення трудового договору (контракту) всупереч вимогам Закону України «Про запобігання корупції»
п. 7-1 ст. 36
Із підстав, передбачених Законом України «Про очищення влади»
п. 7-2 ст. 36
Із підстав, передбачених контрактом
п. 8 ст. 36
Із підстав, передбачених іншими законами
п. 9 ст. 36
Повна ліквідація підприємства
п. 1 ст. 40
Вищевказані підстави звільнення є актуальними і за умови звільнення тимчасового працівника під час лікарняного. Щоб уникнути суперечок та непорозумінь між двома сторонами надішліть працівникові попередження про звільнення під час лікарняного.
Звільнення під час лікарняного за власним бажанням
Працівник може розірвати укладений ним з роботодавцем договір, сповістивши про це керівництво у письмовій формі за 14 днів. Якщо причина розірвання договору – порушення роботодавцем прописаних у документі умов співпраці, то керівництво мусить звільнити тією датою, яку вказує працівник у заяві про звільнення (ч. 1, 3 ст. 38 КЗпП).
Заява на звільнення під час лікарняного має містити кілька основних елементів:
Адресат: зазначається кому адресована заява, зазвичай це керівник організації (керівник підприємства, установи чи організації, де працює працівник).
Інформація про працівника: включаються відомості про працівника, такі як прізвище, ім’я та по батькові, посада, підрозділ (якщо це потрібно для конкретної організації).
Заголовок: у самому початку заяви має бути вказано, що це заява на звільнення (можна додати «за власним бажанням» або іншу причину, якщо вона є).
Основний текст: у цьому пункті працівник формулює своє прохання щодо звільнення. Зазначається причина звільнення (наприклад, «за власним бажанням» або інші причини, якщо є). Крім того, обов’язково треба вказати дату, з якої працівник хоче бути звільнений. У разі звільнення під час лікарняного, дата звільнення може бути вказана як «звільнення в останній день лікарняного» або «після закінчення лікарняного листа».
Дата написання заяви: зазначається дата, коли працівник подає заяву. Це важливо для визначення термінів звільнення.
Підпис працівника: у кінці заяви необхідно поставити власний підпис працівника, підтверджуючи достовірність наведених відомостей.
Відповідь на запитання «чи можна написати заяву на звільнення під час лікарняного» однозначна — так. До того ж, працівника не можуть примушувати доповідати у документі, де саме він перебуває в цей час.
⚠️Увага
Вживати поняття «відпрацювання» та примушувати працівників «відпрацювати два тижні», як роботодавці полюбляють зазначати в резолюціях на заявах про звільнення, неправомірно
Якщо вже настав час звільнювати працівника, який написав заяву за власним бажанням, але в цей час ще перебуває на лікарняному, то алгоритм дій такий:
Звільнення за скороченням штату під час лікарняного
Згідно з частиною 3 статті 40 КЗпП, звільнення по скороченню під час лікарняного або відпустки не дозволяється, за винятком випадків повної ліквідації роботодавця або якщо працівник не виходить на роботу більше ніж чотири місяці поспіль через хворобу.
Якщо знехтувати одним з пунктів, працівник може звинуватити організацію чи підприємство у примусі до праці, бездіяльності, відмові у звільненні
Якщо провина роботодавця буде доведена, він сплатить середній заробіток за той період, який працівник вимушено «прогуляв», бо його не звільнили належним чином.
Буває, що працівник змінює рішення й після одужання відкликає свою заяву про звільнення. Тоді керівництво не може розірвати з ним трудовий договір.
Коли скасовується заборона на звільнення під час лікарняного
Але є виняток, який знаходимо у ч. 2 ст. 38 КЗпП: заборона звільнення під час лікарняного скасовується, якщо працівник зі своєї ініціативи вирішив розірвати трудову угоду, й на його місце вже знайдена інша кандидатура, якій не може бути відмовлено у працевлаштуванні відповідно до законодавства.
Насторожує, коли працівник надає заяву про звільнення під час перебування на лікарняному, але повідомляє про свою хворобу лише на словах. Письмово не підтверджує, що знаходиться на лікарняному. Якщо є підозра у махінаціях та докази прогулів, то працівника можна звільнити за прогул без поважних причин. Якщо доказів прогулу немає, найменш «болючим» для усіх рішенням буде розірвати договір у зазначений в заяві про звільнення термін.
Навіть якщо ви впевнені, що працівник прогулював, але докази порушення сумнівні, є сенс не доводити справу до суду, а звільнити працівника датою, яку він зазначив у заяві.
У будь-якому разі, перш ніж застосовувати дисциплінарне стягнення, необхідно зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення (ч. 1 ст. 149 КЗпП).
Звільнення під час лікарняного за згодою сторін
Відповідь на питання, чи можна звільнити працівника під час лікарняного за згодою сторін, знаходимо в п. 1 ст. 36 КЗпП. Така процедура можлива, якщо обидві сторони порозумілися й домовились про припинення трудових відносин без тиску чи маніпуляцій.
Оплата лікарняного під час звільнення
Поширена думка, що працівник отримає оплату за «лікарняний» лише до тієї дати, якою його звільнено. Але насправді ФСС сплачує застрахованим особам допомогу починаючи з шостого дня непрацездатності та до моменту закриття лікарняного листа або до встановлення інвалідності (ст. 22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-XIV). Головне, аби колишній працівник звернувся із заявою протягом року з дня відновлення працездатності.
Такий варіант можливий лише в тому разі, якщо мова про захворювання чи травму, які не пов’язані з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням.
Тобто, якщо в день звільнення працівник ще перебуває на лікарняному, роботодавець повинен виплатити йому неоспорювану суму (ч. 2 ст. 116 КЗпП), а після повернення до працездатності — оплатити коштом ФСС усі листки непрацездатності, видані за одним страховим випадком. Головне, щоб у кожному лікарняному було вказано: «продовжує хворіти». Первинний «лікарняний», який видано за іншим страховим випадком та після звільнення, не оплачується.
Дні хвороби, що не підтверджені офіційним документом, кадровик позначає у табелі обліку записом «НЗ» (неявка з нез’ясованих причин). Після подання листка непрацездатності робимо коригуючий табель і всі календарні дні хвороби до дати звільнення позначаємо як «ТН» (тимчасова непрацездатність).
Про те, чи можна звільнити працівника на лікарняному та в яких випадках, ви вже знаєте. Але за яких обставин звільнення на лікарняному таки лишається неможливим? Звертаємось до КЗпП:
Причина звільнення
Стаття КЗпП, якою передбачено звільнення
Зміни в організації виробництва і праці, у т. ч. реорганізація, банкрутство або перепрофілювання підприємства, скорочення чисельності або штату працівників
п. 1 ст. 40
Невідповідність посаді (роботі) внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я
п. 2 ст. 40
Відмова в наданні допуску до державної таємниці або його скасування
п. 2 ст. 40
Систематичне невиконання обов’язків, покладених трудовим договором або ПВТР
п. 3 ст. 40
Прогул
п. 4 ст. 40
Поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу
п. 6 ст. 40
Поява на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння
п. 7 ст. 40
Розкрадання (в т. ч. дрібного) майна власника
п. 8 ст. 40
Призов або мобілізація власника — фізичної особи під час особливого періоду
п. 10 ст. 40
Встановлення невідповідності посаді або виконуваній роботі протягом строку випробування
п. 11 ст. 40
Одноразове грубе порушення трудових обов’язків керівником підприємства та іншими посадовими особами
п. 1 ст. 41
Вчинення винних дій керівником підприємства, через які зарплата виплачувалася несвоєчасно або в розмірах, нижчих від мінімальної зарплати
п. 1-1 ст. 41
Втрата довір’я
п. 2 ст. 41
Вчинення аморального проступку
п. 3 ст. 41
Пряме підпорядкування близькій особі всупереч вимогам Закону України «Про запобігання корупції»
п. 4 ст. 41
Припинення повноважень посадової особи
п. 5 ст. 41
Вимога профспілкового органу
ст. 45
✒️Виняток
Цілковита ліквідація підприємства або довготривале захворювання працівника
Отже, звільнення під час лікарняного відбувається відповідно до чинних законів України. І кадровикам, і працівникам варто знати про порядок процедури звільнення, а також про свої права та зобов’язання, щоб уникнути конфліктів, непорозумінь або матеріальних збитків.
