Коли «лікарняний» не перешкоджає звільненню: роз’яснення Держпраці

Управління Держпраці у Волинській області (далі — Держпраці) роз’яснило, в яких випадках законодавство не забороняє звільнення працівника у період його тимчасової непрацездатності

Управління Держпраці у Волинській області (далі — Держпраці) роз’яснило, в яких випадках законодавство не забороняє звільнення працівника у період його тимчасової непрацездатності.

Держпраці нагадало, що гарантія щодо недопущення звільнення працівника в період його тимчасової непрацездатності з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (роботодавця) закріплена в Кодексі законів про працю України (далі — КЗпП).

Так, відповідно до частини третьої статті 40 КЗпП, не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності.

Однак Держпраці зауважило, що в деяких випадках працівника, можна звільнити, а саме:

  • заборона звільнення в період тимчасової непрацездатності не діє у випадку звільнення працівника з ініціативи роботодавця на підставі пункту 5 статті 40 КЗпП — нез’явлення на роботі протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки по вагітності та пологах, якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні;
  • заборона звільнення в період тимчасової непрацездатності не діє у випадку повної ліквідації підприємства, установи, організації.

Згідно з пунктом 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 № 9, недопустимість звільнення працівника в період тимчасової непрацездатності стосується, як передбачених статтями 40, 41(1) КЗпП, так й інших випадків, коли розірвання трудового договору відповідно до чинного законодавства провадиться з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.

Держпраці наголосило, що розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не може бути визнано обгрунтованим, якщо в день звільнення працівнику видано лікарняний листок (довідку в установлених законом випадках) про його тимчасову непрацездатність.

Це зумовлено тим, що стаття 7 КЗпП передбачає можливість встановленння законодавством додаткових підстав звільнення працівників, у тому числі і з ініціативи роботодавця.

Законодавство не містить жодного обмеження щодо звільнення працівника з власної ініціативи в період тимчасової непрацездатності.


⚡ ТОП-5 консультацій ⚡


Письмові комунікації для кадровика

Статті за темою

Усі статті за темою

Що входить до страхового стажу?

Під час війни трудове законодавство зазнає чималих змін. У результаті перед роботодавцями та працівниками постає питання: як зараховується стаж і як він впливає на нарахування пенсії?
55601

Графік відпусток: бланк та зразок оформлення

Бланк графіку відпусток — це документ, який дозволяє організації планувати і контролювати відпустки працівників протягом року. Щоб дізнатися, що передбачає графік відпусток (рекомендована форма), читайте цю статтю.
62282

Резюме у роботі кадровика

Резюме — це перший документ, який бачить роботодавець. Його мета — надати роботодавцю чітке уявлення про те, чому саме цей кандидат підходить для вакансії. Як обрати працівника за резюме? Відповідь на це та інші питання а також резюме (шаблон) — у статті.
1316

Різниця між дистанційною та надомною роботою та правила її оформлення

Надомна та дистанційна робота 2024 року не втрачає своєї актуальності через дію воєнного стану в країні. Щоб легко орієнтуватися надомна чи дистанційна робота та оформляти їх правильно, дізнайтеся, що спільного мають ці два види віддаленої роботи та чим саме вони відрізняються.
4839

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді