ВІЛ-позитивний працівник: про що слід пам'ятати?

Державна служба з питань праці звернула увагу на проблеми, з якими стикаються ВІЛ-позитивні працівники. Так, насамперед тут наголошено на неприпустимості дискримінації, що заборонено і українським законодавством (наприклад, Кодекс законів про працю України забороняє необґрунтовану відмову у працевлаштуванні), і принципами Міжнародної організації праці.

Дискримінація на робочому місці та як їй запобігти

Жертвами упереджень можуть бути як особи з фактичним або приписуваним статусом ВІЛ-інфікованих, так і ті, хто належить до регіонів світу або верств населення, які, як вважається, мають вищий ризик інфікування ВІЛ. 

Серед причин упередженого ставлення до ВІЛ-позитивних людей виокремлюють:

• низьку обізнаність про шляхи передачі ВІЛ і реальні ризики;
• стигматизацію людей з ВІЛ і звинувачення їх у «неправильній поведінці»;
• страх і паніку;
• недостатній юридичний захист людей з ВІЛ.

Як наслідок, такі особи зазнають соціальної ізоляції, страждають через психологічний тиск, живуть у стресі, мають вищий ризик психічних розладів. Крім того, через дискримінацію і страх люди можуть уникати тестування на ВІЛ, що заважає ефективній профілактиці та лише збільшує поширення вірусу.

Держпраці спростувала деякі міфи щодо працівників з ВІЛ:

«Роботодавець має право знати про ВІЛ-статус працівника»

ВІЛ-статус особи є медичною таємницею, а розголошення може призвести до відповідальності. Вимагати довідку або інформацію про ВІЛ заборонено. 

 «Працівник з ВІЛ небезпечний»

 ВІЛ не передається через побутові або робочі контакти (рукостискання, спільний офіс, посуд, повітря).

 «Тест на ВІЛ можна вимагати під час медогляду»

 Тестування на ВІЛ не входить до обов’язкових медоглядів, а примус до цього є порушенням.

 «Через ВІЛ можна обмежити кар’єрне зростання або звільнити»

ВІЛ не впливає на професійні права, а звільнення через ВІЛ-статус є незаконним.

 «Роботодавець не зобов'язаний розбиратися з проблемами в колективі»

 Запобігати мобінгу і дискримінації — обов'язок роботодавця.

У Держпраці також радять роботодавцям подбати про обізнаність працівників про шляхи передачі хвороби. Крім того, тут наголошено на необхідності посилення юридичного захисту та, наприклад, важливості соціальної та психологічної реабілітації.

За інформацією Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці