Експерти Верховної Ради розкритикували проєкт Трудового кодексу

Поданий до Верховної Ради проєкт Трудового кодексу зазнав критики з боку парламентського головного науково-експертного управління.

Насамперед тут звернули увагу на суперечливі спроби закріпити в документі деякі процесуальні норми (наприклад, стосовно строків звернення до суду та змісту судових рішень щодо незаконного звільнення або переведення). Експерти наголошують, що ці питання є процесуальними і мають становити предмет регулювання спеціальних процесуальних актів (передовсім — Цивільного процесуального кодексу та Кодексу адміністративного судочинства). У цьому ж контексті йдеться про примусове виконання рішень трудового арбітражу. Проєкт Трудового кодексу передбачає, що виконавчий лист на підставі рішення трудового арбітражу може бути пред'явлений до примусового виконання, водночас Закон України «Про виконавче провадження» не розглядає таке рішення і як виконавчий документ.

Трудовий кодекс України: яких змін чекати

Крім того, увагу науково-експертного управління привернули положення щодо такого обов'язкового етапу вирішення спорів, як медіація. Так, відповідно до чинного законодавства, медіація є позасудовою і добровільною процедурою, тоді ж як проєкт пропонує зробити її обов'язковою за умови такого визначення в колективному договорі або окремій угоді. При цьому інші положення Трудового кодексу так само не визначають медіацію як обов'язкову норму — що, зрештою, свідчить про суперечливість документа.

Що ж стосується колективних трудових спорів, то тут говорять про деяку неоднозначність визначень (наприклад, поняття самого колективного трудового спору та спільного представницького органу). Сумнів експертів також викликали деякі положення щодо Національної служби посередництва та примирення, яку в документі пропонують законодавчо закріпити як постійно діючий державний орган. Пропозицію зробити розгляд колективних трудових спорів в трудовому арбітражі безкоштовним для сторін розкритикували за значне навантаження на державний бюджет.

На нечіткості та неоднозначності формулювань наголосили також у контексті проведення страйків: встановлення мінімального обсягу робіт та послуг, який має бути забезпечено працівниками, та вжиття заходів для запобігання шкоди національній безпеці, довкіллю, життю та здоров'ю людей до початку і під час страйків.

Нагадаємо, раніше проєкт Трудового кодексу зазнавав критики з боку профспілкових організацій.

За інформацією Судово-юридичної газети