Експерти всеукраїнського професійного юридичного видання «Юридична газета» представили результати аналізу колізійних трудо-правових норм у проєкті Трудового кодексу. Зокрема, цього разу юристи зосередилися на питаннях, які врегульовують статті проєкту про право, що застосовується до трудових відносин з іноземним елементом та трудових відносин відряджених працівників.
Проєкт трудового кодексу України: зміни
Першочергово правники нагадали про ухвалення Європейським парламентом та Європейською Радою на базі Римської конвенції Регламенту ЄС, що застосовується до договірних зобов'язань. Саме цей регламент застосовується у разі виникнення індивідуальних трудових спорів з іноземним елементом. Цей нормативний елемент Євросоюзу імплементовано у проєкт ТК.
Проєкт Трудового кодексу фіксує, що до трудових відносин застосовується право держави, у якій робота за трудовим договором виконується постійно (якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором). Також передбачена можливість сторін обрати право держави, що буде застосовуватися до трудових відносин. Як зауважили юристи, положення Трудового кодексу свідчать про суттєвий поступ і зміну підходів (у порівнянні із проєктом Цивільного кодексу).
Також, у разі неможливості визначення права держави, що регулює трудові відносини з іноземним елементом, до таких трудових відносин будуть застосовувати право держави за місцем реєстрації роботодавця (або ж місцем здійснення його основної діяльності). Водночас стаття фіксує первинність прав працівника: відповідні положення можуть застосовуватися лише на його користь — для унеможливлення погіршення трудо-правових гарантій. Передбачено, що громадяни України за кордоном працюють відповідно до українського права, якщо йдеться про дипломатичні установи або ж договори з роботодавцями — фізичними або юридичними особами України. Аналогічний принцип застосовується і для іноземців, які, працюючи в Україні, можуть керуватися іноземним правом.
Важливим оновленням є положення щодо громадян України, які працюють у міжнародних організаціях, що керуються внутрішнім правом (статути, положення тощо). Передбачено, що їхні відносини регулюються саме таким правом.
Підсумовуючи, юристи підтримали необхідність рекодифікації трудового законодавства та згадали про важливість закріплення колізійних трудо-правових норм (кожна країна самостійно обирає, як це зробити — в окремому законі, трудовому або цивільному кодексі). Такі норми, що визначають правила функціонування трудових відносин з іноземним елементом, сприятимуть всеохопній кодифікації трудо-правових норм, що дозволить уникнути розпорошення однорідних норм права по різних нормативно-правових актах.
За інформацією Всеукраїнського професійного юридичного видання «Юридична газета»
Підпишіться на 
