Херсонський апеляційний суд підтвердив правомірність відсторонення від роботи вихователя закладу дошкільної освіти, яка не надала документ про обов’язкове профілактичне щеплення проти COVID-19 або медичний висновок про абсолютні протипоказання до вакцинації. Суд також відмовив у стягненні середнього заробітку за час відсторонення.
Відсторонення працівника від роботи
Працівниця звернулася до суду з вимогою скасувати наказ про відсторонення, посилаючись на добровільність вакцинації, дискримінацію за ознакою вакцинального статусу та можливість виконувати роботу дистанційно. Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову, а апеляційний суд залишив це рішення без змін.
Під час розгляду справи суд керувався положеннями Конституції України, статтею 46 Кодексу законів про працю України, статтею 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», постановою Кабінету Міністрів України № 1236 та наказом МОЗ № 2153.
Суд зазначив, що на момент виникнення спірних правовідносин працівники закладів дошкільної освіти належали до категорії осіб, для яких було встановлено обов’язкове профілактичне щеплення проти COVID-19. Оскільки вихователь не надала роботодавцю ані підтвердження вакцинації, ані медичного висновку про наявність абсолютних протипоказань, роботодавець мав законні підстави для її відсторонення.
Оцінюючи законність такого рішення, суд врахував також характер виконуваної роботи. Посада вихователя передбачає постійний особистий контакт із дітьми та іншими працівниками, а матеріали справи не підтвердили можливості виконання посадових обов’язків у дистанційному форматі.
При ухваленні рішення колегія суддів врахувала правову позицію Великої Палати Верховного Суду, відповідно до якої під час оцінки законності відсторонення необхідно аналізувати не лише включення працівника до переліку професій, для яких вакцинація була обов’язковою, а й кількість соціальних контактів, умови праці та можливість організації дистанційної або надомної роботи.
Крім того, суд послався на позицію Верховного Суду, згідно з якою обмеження окремих прав працівника може бути виправданим необхідністю захисту здоров’я інших осіб та суспільних інтересів.
Апеляційний суд наголосив, що відсторонення мало тимчасовий і превентивний характер: трудові відносини не припинялися, а робоче місце за працівницею зберігалося. Саме тому вимога про стягнення середнього заробітку також була відхилена, оскільки вона була похідною від вимоги про скасування наказу про відсторонення.
Ваших колег також цікавить
Висновок для роботодавців. Судова практика підтверджує, що відсторонення працівника через відсутність обов’язкового щеплення може бути законним, якщо на момент його застосування така вакцинація була передбачена законодавством для відповідної категорії працівників, роботодавець діяв у межах нормативних вимог, а виконання роботи дистанційно було неможливим.
Постановою Херсонського апеляційного суду від 13 липня 2026 року у справі № 766/26804/21 рішення суду першої інстанції залишено без змін.
За інформацією Єдиного державного реєстру судових рішень та Судової влади України
