Статтею 46 КЗпП передбачено відсторонення працівника від роботи у певних випадках. Про поняття, підстави та порядок відсторонення працівника від роботи, про відсторонення від роботи під час воєнного стану, читайте у статті.
Поняття та підстави відсторонення працівника від роботи
Відповідно до статті 46 КЗпП допускається відсторонення від роботи працівників роботодавцем.
У чинному законодавстві не визначено поняття «відсторонення від роботи».
Державна служба України з питань праці роз’яснює, що відсторонення від роботи це — тимчасове позбавлення працівника, який перебуває у трудових правовідносинах із підприємством, можливості реального здійснення ним права на працю. Усунення від роботи провадиться власником на підставі виявленого ним факту, через який власник має право усунути або зобов’язаний усунути працівника від роботи.
Відстороненню від роботи мають передувати певні дії чи випадки, що безпосередньо стосуються працівника, які змушують роботодавця застосувати цей захід. Переважно вони пов’язані з невиконанням працівником узятих на себе зобов’язань за трудовим договором та/або посадових обов’язків. Трудове законодавство визначає як права, так і обов’язки працівників. Саме невиконання обов’язків працівником може стати приводом для відсторонення від роботи.
КЗпП передбачає відсторонення працівника від роботи у разі:
- появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння;
- відмови або ухилення від обов’язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони;
- в інших випадках, передбачених законодавством.
Враховуючи перелічені вище випадки, роботодавцю слід заздалегідь проводити систематичну роботу щодо попередження або недопущення настання підстав для відсторонення від роботи працівника.
Вживаючи заходів щодо відсторонення від роботи працівника, роботодавець повинен діяти у межах наданих повноважень та у спосіб, що передбачений законом, неупереджено, дотримуватись принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а саме:
- правової підстави для відсторонення від посади;
- наслідків відсторонення для інших осіб;
- законодавчо встановлених гарантій відстороненого працівника на оплату праці;
- строків відсторонення, які мають відповідати часу, потрібному, щоб усунути причини відсторонення, якщо уповноважений орган не визначив інший строк відсторонення.
Роботодавець здійснює відсторонення від роботи працівника з підстав, передбачених законодавством, з власної ініціативи та/або на вимогу третіх сторін (суду, органів державного нагляду та контролю та інших уповноважених органів).
ВАЖЛИВО!
Строк відсторонення від роботи визначає роботодавець і встановлює до усунення причин, що його зумовили.
Під час відсторонення від роботи дія трудового договору не припиняється, але працівник тимчасово до роботи не допускається. При цьому на період усунення від роботи за працівником зберігається його робоче місце, і, як правило, не проводяться остаточні розрахунки з працівником чи здійснюються будь-які додаткові виплати.
Відсторонення від роботи працівника, якого підозрюють у колабораційній діяльності
Порядок відсторонення працівника від роботи
Відсторонення від роботи працівника оформляється наказом (розпорядженням) роботодавця, з викладенням підстав та строків відсторонення та вжиття заходів щодо контролю за його виконанням. До наказу додаються документи про підтвердження обставин відсторонення від роботи працівника.
Працівник має ознайомитись під підпис з цим наказом, адже таке рішення має істотне значення у реалізації права працівника на працю. В разі відмови від ознайомлення, складається акт. Водночас, працівник має право оскаржити наказ про відсторонення від роботи у встановленому законом порядку.
По закінченню строків відсторонення від роботи до працівника (залежно від підстав) можуть бути застосовані такі заходи:
- допущено до роботи без окремого наказу (у разі, коли в наказі про відсторонення було вказано строк відсторонення та прописано порядок допуску до роботи);
- допущено до роботи за окремим наказом про допуск працівника до роботи у зв’язку із закінченням строків відсторонення;
- переведено на іншу роботу;
- звільнено.
Наказ про відсторонення працівника від роботи
Наказ про відсторонення працівника від роботи (зразок) — у матеріалі « Наказ про відсторонення від роботи: зразок оформлення».
Відсторонення від роботи і страховий стаж
Відповідно до ст. 94 КЗпП, ст. 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата виплачується за виконану роботу. З огляду на це, можна зробити висновок, що відсторонення від роботи має, як правило, здійснюватися без збереження зарплати.
Сплата страхового внеску на соціальне страхування за період відсторонення від роботі без збереження заробітної плати не здійснюється. Відповідно такий період не зараховують до страхового стажу.
Враховуючи умови ст. 82 КЗпП України, ст. 9 Закону України «Про відпустки» щодо обчислення стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку, період відсторонення працівника від роботи не враховується до стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку.
Що входить до страхового стажу?
Якщо буде встановлено, що роботодавець порушив ст. 46 КЗпП України, і з власної ініціативи без законних підстав відсторонив працівника від роботи і зупинив виплати заробітної плати, суд має задовольнити позов останнього про стягнення у зв’язку з цим середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу відповідно до ст. 235 КЗпП України.
Відсторонення від роботи під час воєнного стану
Відповідно до статті 46 КЗпП відсторонення від роботи керівників підприємств, установ та організацій військовим командуванням допускається у випадках, визначених Законом України «Про правовий режим воєнного стану» (далі — Закон про правовий режим воєнного стану).
Також, відповідно до статті 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» дія трудового договору може бути призупинена у зв’язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи. Головною умовою для призупинення дії трудового договору є абсолютна неможливість надання роботодавцем та виконання працівником відповідної роботи.
Призупинення трудового договору в умовах воєнного стану
У зв’язку з призупиненням дії трудового договору працівник звільняється від обов’язку виконувати роботу, визначену трудовим договором, а роботодавець звільняється від обов’язку забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи.
Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин, а також виконання інших обов’язків, передбачених трудовим договором.
По відношенню до посадових осіб державних органів, підприємств, установ, органів місцевого самоврядування, правоохоронних органів тощо може застосовуватися відсторонення працівника від посади, якщо ці посадові особи підозрюються у скоєнні кримінального чи адміністративного правопорушення.
Так, відповідно до п. 2 ст. 11 Закону про правовий режим воєнного стан, Президент України у період дії воєнного стану може прийняти рішення про відсторонення від займаної посади посадової особи, призначення на посаду та звільнення з посади якої віднесено до його повноважень, та покладення на відповідний період виконання обов’язків на іншу особу. Особа, на яку покладається виконання обов’язків відповідно до цієї частини, повинна відповідати вимогам, визначеним законом для зайняття відповідної посади, з урахуванням положень цього Закону.
Враховуючи вимоги пункту 2 ст. 11 Закону про правовий режим воєнного стану Президент України у період дії воєнного стану може прийняти рішення про відсторонення від займаних посад, зокрема, голів обласних та районних державних адміністрацій.
