Види переведення на іншу роботу
Переведення працівника на іншу постійну роботу, зазвичай, має місце за необхідності заміщення більш високої або керівної вакантної посади, для якої у працівника є необхідні освіта, досвід і кваліфікація.
Види переведення
Кодекс законів про працю України (далі — КЗпП) передбачає такі види переведення на іншу роботу працівників:
- переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації (далі — організація);
- Тпереведення на роботу в іншу місцевість;
- переведення на роботу в іншу організацію.
Переведення на іншу роботу в тій же організації
Перевести працівника на іншу роботу на тому самому підприємстві можна на постійній основі або тимчасово. Перевести працівника на іншу постійну роботу можна тільки за його згодою. Як правило, на іншу тимчасову роботу працівника також можна перевести тільки за його згодою.
Зверніть увагу, КЗпП містить деякі (спеціальні) норми, які регулюють певні види переведень в тій же організації, зокрема, це:
- тимчасове переведення працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (ст. 33 КЗпП);
- тимчасове переведення на іншу роботу в разі простою (ст. 34 КЗпП);
- переведення працівників на легшу роботу за станом здоров’я (ст. 170);
- переведення на легшу роботу вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (ст. 178 КЗпП).
Перевод працівника на іншу посаду в тій же організації не є підставою для припинення трудового договору. При переведенні на іншу посаду йдеться про зміну раніше укладеного трудового договору, що передбачає зміну трудових обов’язків, виконуваної роботи, посади при фактичному продовженні трудових правовідносин.
Як табелювати переведення на іншу посаду
З метою уникнення непорозумінь та трудових спорів радимо проводити переведення на іншу посаду за заявою працівника. А в наказі про переведення на іншу посаду можна послатися на письмово зафіксовану згоду працівника.
Зокрема, переведення працівника на нижчу посаду можна здійснювати на прохання працівника, за висновком медичної установи або за ініціативою власника. У всіх цих випадках радимо взяти у працівника заяву про переведення на іншу посаду.
У разі переведення працівника на нижчеоплачувану посаду передбачено, що за працівником зберігається його попередній середній заробіток протягом двох тижнів з дня переведення (ст. 114 КЗпП). Навіть якщо ініціатором переведення на нижчу посаду в межах підприємства був працівник (про що від нього була відповідна заява), він має право на попередній середній заробіток протягом 2 тижнів з дати переведення.
Про переведення працівника на іншу посаду запис в трудовій книжці вносять до розділу «Відомості про роботу». Оформлюють його так само, як і запис про прийняття на роботу (пункти 2.3 і 2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці, Мін’юсту, Мінсоцзахисту України від 29.07.93 № 58), але назву підприємства не дублюють.
Коли йдеться про тимчасове переведення на посаду, то запис до трудової книжки вноситься за бажанням працівника. Вказувати про тимчасовий характер переведення не потрібно. За загальним правилом, переведення строком до місяця відобрати в трудовій книжці не потрібно.
У період дії воєнного стану роботодавець має право перевести працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди, якщо така робота не протипоказана працівникові за станом здоров’я, лише для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин, що становлять або можуть становити загрозу життю чи нормальним життєвим умовам людей, з оплатою праці за виконану роботу не нижче середньої заробітної плати за попередньою роботою. Виняток — крім переведення на роботу в іншу місцевість, на території якої тривають активні бойові дії (ч. 1 ст. 3 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX; далі — Закон № 2136).
Переведення на іншу роботу в іншу місцевість
Передбачає зміну місця розташування робочого місця працівника, але трудова функція працівника, як правило, залишається без змін.
Переведення працівника на роботу в іншу організацію
Допускається лише за згодою працівника (частина перша ст. 32 КЗпП) і передбачає погодження цього питання трьома сторонами.
На таке переведення мають дати згоду:
- працівник;
- керівник організації, на якій працівник працює у теперішній час;
- керівник організації, на яку планується переведення працівника.
Оскільки при такому переведенні передбачається зміна організації, в якій працює працівник, то здійснити переведення можна лише через припинення трудового договору з попереднім роботодавцем та укладення трудового договору з майбутнім роботодавцем. У такому разі говоримо про звільнення за переведенням.
Підставою для звільнення, тобто припинення трудового договору, в цьому разі є пункт 5 статті 36 КЗпП (переведення працівника, за його згодою в іншу організацію).
При звільнені працівника за переведенням в іншу організацію підприємство має виплатити у день звільнення йому грошову компенсацію за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (ст. 83 КЗпП).
Грошову компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки за бажанням працівника перераховувати на рахунок нового роботодавця не можна.
Тож, якщо працівника прийняли на роботу за переведенням з іншої установи, для нього діють загальні правила, за якими надають відпустки. Щоб отримати право на щорічну основну відпустку йому потрібно, як мінімум, відпрацювати шість місяців.
Переведений працівник може розраховувати на основну щорічну відпустку, додаткову щорічну відпустку та іншу відпустку, передбачену законодавством. Тривалість щорічних додаткових відпусток після переведення на іншу роботу та інших відпусток залежить від виду відпустки за умови наявності права на таку відпустку.
У період дії воєнного стану надання працівнику щорічної основної відпустки за рішенням роботодавця може бути обмежено тривалістю 24 календарні дні за поточний робочий рік. Не використані дні основної відпустки (понад 24 календарні дні) та будь-якого іншого виду відпустки (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустки у зв’язку з усиновленням дитини) можуть переноситись на період після припинення або скасування воєнного стану. А за рішенням роботодавця надаватися без збереження заробітної плати (ст. 12 Закону № 2136).