Іноземці та особи без громадянства, які захищали незалежність і територіальну цілісність України, отримуватимуть статус УБД за оновленою процедурою. Зміни стосуються автоматичного надання статусу, необхідних документів та отримання інформації про притягнення до кримінальної відповідальності

Внесено зміни до порядків, які регулюють надання статусу учасника бойових дій та особи з інвалідністю внаслідок війни іноземцям і особам без громадянства, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України.
Зокрема, на таких осіб поширили дію Порядку надання в автоматичному режимі статусу учасника бойових дій у період воєнного стану в районах ведення бойових дій або на тимчасово окупованих територіях.
Також уточнили перелік документів, необхідних для встановлення статусу УБД.
Якщо з відповідними документами звертаються командири (начальники) військових частин, органів або підрозділів чи керівники підприємств, установ та організацій, зробити це потрібно протягом 30 календарних днів із дня:
- завершення виконання особою бойового або службового завдання;
- завершення проведення розвідувальних заходів;
- отримання травми, поранення, контузії або каліцтва.
До переліку необхідної інформації, зокрема, включили відомості про наявність або відсутність судимості та притягнення особи до кримінальної відповідальності. Їх отримуватимуть на підставі запиту до інформаційно-аналітичної системи МВС «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості».
Крім того, для іноземців розширили способи отримання повного витягу з цієї системи.
Тепер отримати його можна не лише через Єдиний державний вебпортал електронних послуг, а й безпосередньо через територіальний сервісний центр МВС або центр надання адміністративних послуг.
Таким чином, зміни уточнюють процедуру оформлення статусу УБД та особи з інвалідністю внаслідок війни для іноземців і осіб без громадянства, які брали участь у захисті України, а також порядок отримання необхідних для цього документів.
За інформацією Telegram-каналу Тараса Мельничука
Час від часу секретар або діловод на підприємстві стикається із проблемою перевидавання наказів. Коли це необхідно робити? Адже строку дії наказу безпосередньо в документі не визначають — лише строки виконання окремих завдань або наказу загалом
Заява — це письмове офіційне повідомлення і/або прохання, яке подають на ім’я посадової особи, зазвичай — це керівник організації.
Легким в оформленні звільнення працівника за прогул вважає лише той, хто ніколи його не проводив. Зі сторони здається, що достатньо скласти акт, визнати причину неявки на роботу не поважною і підготувати відповідний наказ. Однак, пам’ятайте, що проблеми можуть виникнути потім. Приміром, звільнений працівник подасть позов до суду і доведе, що ви припустилися процедурної помилки під час звільнення по статті за прогул. Щоб уникнути подібних неприємностей, потрібно не тільки мати загальну уяву про складові процедури, але й розуміти порядок оформлення звільнення за прогул без поважних причин. Тож дійте за алгоритмом від експертів Експертус Кадри.
З назви статті вже зрозуміло, що проведення стажування на робочому місці до оформлення трудових відносин є порушенням чинного законодавства. Але проходження стажування законодавчо передбачено для певних категорій осіб, зокрема, студентів, безробітних, державних службовців тощо.
Перед прийняттям на роботу (укладанням трудового договору) необхідно перевірити у претендента наявність всіх необхідних документів та їх легітимність. Законодавство визначає перелік основних документів, які претендент має подати під час укладення трудового договору, а також встановлює випадки, коли можуть знадобитися додаткові документи. Які документи потрібні для влаштування на роботу та на що слід звернути увагу кадровику? Чи потрібен військовий квиток для працевлаштування? Які документи, що посвідчують особу може вимагати роботодавець, а які — не має права? Розбираємося з основними вимогами та правилами оформлення працівника