Два календарні місяці для обчислення середньої зарплати не обов’язково мають бути повністю відпрацьованими. Верховний Суд пояснив, як застосовувати Порядок № 100, якщо в розрахунковому періоді працівник працював лише частину часу
Для обчислення середнього заробітку не потрібно автоматично шукати два останні повністю відпрацьовані місяці. Якщо працівник у розрахунковому періоді працював лише частину часу, враховують фактично відпрацьовані дні. Такого висновку дійшов Верховний Суд у справі № 760/9123/24.
Спір виник після звільнення директора навчально-наукового інституту Національного авіаційного університету. Працівника звільнили 18 березня 2024 року за пунктом 8 статті 36 КЗпП — з підстав, передбачених контрактом.
Суд першої інстанції відмовив працівнику в задоволенні позову. Натомість Київський апеляційний суд визнав наказ про звільнення незаконним, поновив працівника на посаді з 19 березня 2024 року та стягнув на його користь 1 056 917,76 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Працівник погодився з поновленням, однак оскаржив розмір виплати. Він вважав, що для обчислення середньоденної зарплати потрібно було використати вересень і жовтень 2023 року як повністю відпрацьовані місяці. За його розрахунком, середній заробіток за час вимушеного прогулу мав становити 1 794 099,58 грн.
Верховний Суд із цим не погодився.
Трудові спори, що підлягають безпосередньому розгляду в суді
За пунктом 2 Порядку № 100 середню зарплату обчислюють виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому настала відповідна подія. При цьому такі місяці не обов’язково мають бути повністю відпрацьованими.
У цій справі працівник із грудня 2023 року до звільнення не працював через тимчасову непрацездатність. Тому для розрахунку використали жовтень і листопад 2023 року.
За цей період працівник отримав загалом 86 557,89 грн та фактично відпрацював 38 робочих днів. Середньоденний заробіток становив 2 277,84 грн. За 434 робочі дні вимушеного прогулу сума виплати склала 1 056 917,76 грн.
ВС також погодився з урахуванням премії, виплаченої працівникові у жовтні 2023 року. Суд установив, що вона мала характер щомісячної, а не одноразової виплати, тому її врахували при обчисленні середньої зарплати відповідно до пункту 3 Порядку № 100.
Отже, якщо працівник у двох календарних місяцях розрахункового періоду працював лише частину часу, це саме по собі не означає, що ці місяці потрібно замінити попередніми повністю відпрацьованими. Для розрахунку враховують виплати та фактично відпрацьовані дні відповідного періоду.
За інформацією Єдиного державного реєстру судових рішень та
Facebook-сторінки Інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради
Колективний договір залишається одним із ключових локальних нормативних актів роботодавця, який визначає взаємні права та обов'язки сторін трудових відносин. Саме він дозволяє врегулювати питання оплати праці, робочого часу, соціальних гарантій, додаткових відпусток, охорони праці та інших аспектів, які не суперечать законодавству. Незважаючи на те, що законодавство не зобов'язує кожного роботодавця укладати колективний договір, його наявність значно спрощує врегулювання багатьох кадрових процесів
КЗпП не зобов’язує доплачувати працівникам за роботу у вечірній час і не визначає, який час вважати вечірнім. Однак таку норму передбачають генеральна, територіальні та галузеві угоди. Також доплату за роботу у вечірній час можна передбачити у колдоговорі
Чорнобильці мають право на пільги, визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII. Обсяг пільг залежить від категорії, до якої віднесено особу, постраждалу від аварії на ЧАЕС.
Оплата праці — одне із основних питань трудового права, ключовим аспектом якого є поняття «мінімальна зарплата». Система оплати праці в Україні передбачає багато видів: тарифна оплата праці, грейдова оплата праці, безтарифна оплата праці, тарифна система оплати праці, грейдингова система оплати праці, акордна система оплати праці та інші. Щоб не заплутатися у виборі системи оплати праці, читайте матеріал від наших експертів.
Наказ належатиме до групи наказів з кадрових питань тривалого строку зберігання та є первинними документами для нарахування зарплати
