Оплата праці — одне із основних питань трудового права, ключовим аспектом якого є поняття «мінімальна зарплата». Система оплати праці в Україні передбачає багато видів: тарифна оплата праці, грейдова оплата праці, безтарифна оплата праці, тарифна система оплати праці, грейдингова система оплати праці, акордна система оплати праці та інші. Щоб не заплутатися у виборі системи оплати праці, читайте матеріал від наших експертів.
Коли мова йде про оплату праці на підприємстві, перше про що слід зазначити — мінімальна зарплата. Відтак, мінімальна зарплата — це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може встановлюватися оплата за виконану працівником місячну норму робіт. Згідно п. 5 ст. 38 Бюджетного кодексу України розмір мінімальної заробітної плати визначається в Законі про Державний бюджет на відповідний рік.
Важливо!
Врахуйте, що мінімальна зарплата протягом 2024 року змінювалась. З 01 січня 2024 року мінімальна зарплата складала 7100 грн. Наразі, з 01 квітня 2024 року мінімальна зарплата становить 8000 грн.
Також мінімальна зарплата чинить пропорційний вплив на розміри штрафів, які застосовуються згідно зі ст. 265 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) до недобросовісних роботодаців, зокрема: у разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору – 80000 грн.; за порушення встановлених строків виплати заробітної платипрацівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі – 24000 грн.; занедотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці –16000 грн.
Встановлюємо розмір тарифних ставок
Форма і система оплати праці на підприємстві встановлюються у колективному договорі з додержанням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевою (регіональною) угодами. Однак, і погодинна оплата праці, і відрядна оплата праці базується на врахуванні годинних тарифних ставок.
Статтею 96 КЗпП та статтею 6 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95-ВР (далі — Закон про оплату праці) визначено, що основою організації оплати праці є тарифна система оплати праці, яка включає тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники).
Тарифна система оплати праці працівників включає розподіл робіт залежно від їх складності, а працівників — залежно від їх кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою формування та диференціації розмірів заробітної плати.
Формування тарифної сітки (схеми посадових окладів) провадиться на основі тарифної ставки робітника першого розряду, яка встановлюється у розмірі, що перебуває в залежності від розміру мінімальної зарплати, та міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).
ВАЖЛИВО!
Якщо заробіток протягом місяця нижчий за мінімальну зарплату, відбувається доплата до мінімальної зарплати.
Системи оплати праці в Україні
Відповідно до ст. 97 КЗпП України оплата праці працівників здійснюється за погодинною, відрядною або іншими системами оплати праці.
Погодинна оплата праці — форма оплати праці залежно від часу, відпрацьованого на роботі. Вона застосовується тоді, коли недоцільно встановлювати певні кількісні показники оцінки результатів праці (норми виробітку) чи прив’язуватися до стабільного окладу. Згідно зі статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» мінімальна зарплата з 01.04.2024 у погодинному розмірі — 48 грн.
Відрядна оплата праці — це форма оплати праці, при якій заробітна плата працівнику (бригаді) нараховується за кількість продукції (робіт, послуг), яке було вироблено у встановлений час. Тобто, відрядна оплата праці визначається на підставі обсягу виконаної роботи. Відрядна оплата праці, приклад якої описано вище, застосовується на підприємствах, де можливо точно виміряти кількість виробленої продукції або є необхідність неухильного підвищення обсягів виробленої продукції без шкоди її якості.
ВІДРЯДНА ОПЛАТА ПРАЦІ: ФОРМУЛА РОЗРАХУНКУ ВІДРЯДНОЇ РОЗЦІНКИ
Т –– погодинна або денна тарифна ставка, яка відповідає розряду даної роботи. Застосовуйте тарифну ставку, яка відповідає розряду роботи, а не розряду, присвоєному робітникові.
Нвир — норма виробітку за одиницю часу.
Відрядна оплата праці регламентується ст. 90 КЗпП. Відрядна заробітна плата не звільняє від обов'язку виконувати згідно режиму роботи встановлену норму тривалості робочого часу.
Оформте трудові відносини з працівником за алгоритмом від експерта. Як не заплутатися у формулюванні та правильно скласти заяви й накази про прийняття на роботу, підкажуть зразки документів. Скористайтеся шпаргалками та пам’ятками, щоб не забути важливого.
Грейдова система оплати праці — форма оплати праці, що мотивує. Відтак, усі посади на підприємстві класифікуються за низкою факторів: рівень відповідальності, умови роботи, складність роботи і т. д. Саме на підставі такої класифікації і визначається рівень оплати праці.
Безтарифна оплата праці — це форма оплати праці, що полягає у частковому розподілі зароблених колективом коштів між працівниками згідно з прийнятими співвідношеннями (коефіцієнтами) в оплаті праці різної якості (залежно від кваліфікації, посади, спеціальності працівників тощо). Безтарифна система оплати праці не передбачає встановлення заздалегідь тарифних ставок (окладів).
Акордна система оплати праці — форма відрядної оплати праці, за якою загальну суму заробітної плати робітникові або найчастіше колективові робітників встановлюють за весь обсяг виконаної роботи (акорд) на підставі реальної обґрунтованості норм виробітку, витрат необхідного часу роботи і відрядних розцінок на окремі види робіт або операцій. Нараховану суму виплачують за умови своєчасного і якісного виконання всього комплексу запрограмованих робіт.
Відображаємо в штатному розписі різні форми оплати праці
На підприємствах для усіх робітничих професій незалежно від встановленої системи оплати праці (почасової, тобто за відпрацьований час, або відрядна форма оплати праці, приклад якої залежить від виробітку) мають бути визначені місячні або годинні тарифні ставки. Зазначені тарифні ставки і слід відобразити у штатному розписі.
Відрядна оплата праці в штатному розписі може бути відмічена лише кількістю штатних одиниць, без зазначення розміру їх оплати праці, адже для них діє відрядна розцінка. Такої позиції притримується Мінсоцполітики. Однак, у наказі про прийняття на роботу працівників пропишіть розмір тарифної ставки (місячної, годинної) за штатним розписом, вказавши форму системи оплати праці – відрядна, за якою працівникам нараховуватимуть заробітну плату.
Відрядні розцінки роботодавець розраховує, затверджує і доводить до працівників у порядку, встановленому в організації.
Зверніть увагу, що ситуація, коли відрядна оплата праці менше мінімальної зарплати цілком можлива. Адже за невиконання норм виробітку або виготовлення продукції, що виявилася браком з вини працівника, розмір заробітної плати може бути нижчим за встановлений трудовим договором та мінімальний розмір заробітної плати (ст. 21 Закону України «Про оплату праці»). У таких випадках доведення наявності вини працівника, що призвела до зменшення розміру заробітної плати, покладається на роботодавця.
Незалежно від встановленої системи оплати праці низка виплат працівникам розраховується за тарифними ставками. Так, час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (ч. 1 ст. 113 КЗпП), робота у нічний час (ст. 54 КЗпП) оплачується у підвищеному розмірі, встановлюваному генеральною, галузевою (регіональною) угодами та колективним договором, але не нижче 20% тарифної ставки за кожну годину роботи у нічний час (ст. 108 КЗпП), робітникам з відрядною системою оплати праці за роботу в надурочний час виплачується доплата у розмірі 100% тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації.
Місячний фонд оплати праці за професією, для якої системою оплати праці встановлена погодинна оплата, слід визначати шляхом множення годинної тарифної ставки на норму робочого часу на рік і ділення отриманого добутку на 12. Норму робочого часу за конкретними професіями слід визначати (підраховувати) за графіком роботи, встановленим для таких працівників, а для працівників, для яких застосовується підсумований облік робочого часу, — за графіком, за яким для цих працівників визначають норму робочого часу за обліковий період.
Якщо штатним розписом передбачено декілька професій одного найменування та кваліфікаційного розряду, то місячний фонд оплати праці для цих професій дорівнюватиме добутку розміру фонду оплати праці для однієї штатної одиниці і кількості штатних одиниць, передбачених штатним розписом.
Зазначаємо форму оплати праці в наказі про прийняття на роботу
При укладанні працівником трудового договору (контракту) роботодавець доводить до його відома під підпис умови оплати праці, розміри, порядок і строки виплати заробітної плати, підстави, згідно з якими можуть провадитися відрахування у випадках, передбачених законодавством (ч. 1 ст. 29 КЗпП, ч. 1 ст. 29 Закону № 108).
Отже, в наказі про прийняття на роботу працівників, для яких встановлено відрядну форму оплати праці, слід зазначати і розмір тарифної ставки (місячної, годинної) за штатним розписом, і систему оплати праці, за якою працівникам нараховуватимуть заробітну плату.
Запроваджуємо зміну системи оплати праці
Варто пам’ятати, що зміну системи оплати праці віднесено до змін істотних умов праці, про які працівників необхідно повідомити не пізніше ніж за два місяці (ст. 32 КЗпП).
Тож, розпочинаючи процедуру зміни системи оплати праці для певної категорії працівників, необхідно внести відповідні зміни до колективного договору (положення про оплату праці) або погодити їх з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником, іншим уповноваженим на представництво органом), повідомити працівників про майбутні зміни істотних умов праці і лише після цього вводити в дію відрядну систему оплати праці.
