Підпишіться на Такого висновку дійшов Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеному в ухвалі «Про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку» від 21.05.2014 № 6-4078св14.
Відповідно до статті 116 Кодексу законів про працю України (КЗпП) при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму
Згідно зі статтею 117 КЗпП в разі невиплати з вини власника або уповноваженого органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Згідно роз’яснень, які містяться в пункті 25 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24.12.1999 № 13, непроведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП.
Невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог лише на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку.
Отже, часткове погашення заборгованості по заробітній платі, при відсутності спору про розмір сум заробітної плати, не може бути підставою для зменшення розміру середнього заробітку, який підлягає сплаті за час затримки розрахунку при звільненні. Період, за який належить виплатити середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, обмежується датою фактичного розрахунку з працівником.
