Сьогодні чимало роботодавців вже отримують компенсацію єдиного соціального внеску за працевлаштування осіб «квотної» категорії. Утім, умови компенсації досить жорсткі: її надають тільки у разі працевлаштування безробітних за направленням служби зайнятості. Натомість народні депутати вже майже зняли це обмеження для молоді, що вперше шукає роботу.
Суть змін:
Згідно зі статтею 26 Закону «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 № 5067-VI роботодавцю, який працевлаштовує — на нове робоче місце громадян, зазначених у частині першій статті 14 цього Закону (крім тих, які визначені пунктом 7 частини першої статті 14), та яким надано статус безробітного, за направленням територіальних органів служби зайнятості строком не менше ніж на два роки — щомісяця компенсуються фактичні витрати у розмірі єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за відповідну особу за місяць, за який він сплачений.
3 червня 2014 року Верховна Рада прийняла у першому читанні Закон про внесення змін до статті 26 Закону України «Про зайнятість населення» (щодо працевлаштування випускників навчальних закладів). Законом передбачено, що роботодавець зможе отримувати компенсацію ЄСВ у разі працевлаштування осіб такої «квотної» категорії як «молодь, яка закінчила або припинила навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах, звільнилася із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби (протягом шести місяців після закінчення або припинення навчання чи служби) і яка вперше приймається на роботу» навіть у разі якщо ці працівники не реєструвалися у службі зайнятості і працевлаштовані не за її направленням. При цьому умова «робоче місце має бути новоствореним» — залишається незмінною.
Чим обумовлена необхідність змін?
Закон України «Про зайнятість населення», який набрав чинності з 1 січня 2013 року, має за мету створити необхідні умови для збільшення робочих місць, зокрема для випускників професійно-технічних та вищих учбових закладів. Згідно зі статтею 14 цього Закону молодь, яка закінчила або припинила навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах, звільнилася із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби (протягом шести місяців після закінчення або припинення навчання чи служби) і яка вперше приймається на роботу має додаткові умови для сприяння у працевлаштуванні.
Зокрема, відповідно до статті 26 роботодавцю, який працевлаштовує на нове робоче місце громадян, зазначених у частині першій статті 14 цього Закону, та яким надано статус безробітного, за направленням територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, строком не менше ніж на два роки щомісяця компенсуються фактичні витрати у розмірі єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за відповідну особу за місяць, за який він сплачений.
Але згідно із статтею 56 Закону України «Про вищу освіту» від 17.01.2002 № 2984-III випускник вищого навчального закладу, який навчався за державним замовленням і якому присвоєно кваліфікацію фахівця з вищою освітою певного освітньо-кваліфікаційного рівня, працевлаштовується на підставі направлення на роботу відповідно до угоди, укладеної між замовником, керівником вищого навчального закладу та випускником.
Таким чином, випускник навчального закладу, аби скористатися створеними умовами щодо працевлаштування згідно статті 26 Закону України «Про зайнятість населення» повинен зареєструватися у Центрі зайнятості та отримати статус безробітного, що суперечить Закону України «Про вищу освіту», згідно з яким він повинен отримати направлення на працевлаштування на підприємство.
Замість післямови:
Незважаючи на прийняття Закону України «Про зайнятість населення», проблема працевлаштування молоді в Україні залишається не вирішеною.
Так, лише за офіційними даними Державної служби статистики України на січень 2013 року кількість зареєстрованих безробітних становила 564,5 тис. осіб, при цьому 20,7 тис. осіб припадає на випускників навчальних закладів. На одне вільне робоче місце (вакантну посаду) припадало майже 11 охочих осіб. Така ситуація пов'язана насамперед з проблемою працевлаштування молоді, забезпечення її першим робочим місцем.
