Традиційно наприкінці травня одним з найгарячіших стає питання практики студентів ВНЗ і практики учнів ПТУ. Отримавши за кілька тижнів кільканадцять листів майже однакового змісту (Наш працівник є студентом-заочником і навчається на останньому курсі вищого навчального закладу. Цей працівник звернувся до директора з проханням дозволити йому пройти переддипломну практику на нашому підприємстві. Директор не заперечує за умови, що не оплачуватиметься час роботи за програмою практики. Чи це можливо? Якщо так, то якими нормативними актами регулюється це питання і які документи мають бути оформлені на підприємстві?), редакція журналу «Кадровик-01» оперативно розробила докладну покрокову інструкцію для фахівців кадрових служб, які стикнулися з ситуацією «Студент-заочник бажає пройти практику на «своєму» підприємстві». Покроковий алгоритм проведення і документування практики студентів на тому ж підприємстві, де вони працюють, опубліковано у професійному журналі «Кадровик-01» № 5, 2014.
Загальні питання організації, проведення і підведення підсумків всіх видів практики студентів різних спеціальностей та форм навчання у вищих навчальних закладах України (технікумах (училищах), коледжах, інститутах, консерваторіях, академіях, університетах та ін.) визначені у Положенні про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України, затвердженому наказом Міносвіти від 08.04.1993 № 93 (зареєстровано в Мін’юсті України 30.04.1993 за № 35; далі — Положення № 93).
Метою практики є оволодіння студентами сучасними методами, формами організації та знаряддями праці в галузі їх майбутньої професії, формування у них, на базі одержаних у вищому навчальному закладі знань, професійних умінь і навичок для прийняття самостійних рішень під час конкретної роботи в реальних ринкових і виробничих умовах, виховання потреби систематично поновлювати свої знання та творчо їх застосовувати в практичній діяльності (п. 1.1 Положення № 93).
Грунтуючись на нормах Положення № 93, редакція журналу «Кадровик-01» і розробила покроковий алгоритм організації практики для вашого працівника на вашому підприємстві. Однак, нормативні норми «збагачено» численними практичними порадами і зразками документів. Зокрема, з матеріалу можна дізнатися:
- як правильно документувати згоду керівника на проходження працівником, який є водночас студентом, практики на підприємстві
- як укладається договір на проведення практики між вищим навчальним закладом і підприємством — базою практики
- як погоджується програма практики
- як оформити те, що працівник буде виконувати не основну роботу, а завдання практики (відпустка, увільнення, інший спосіб)?
- як визначити керівника практики з числа працівників підприємства
- чи потрібно отримувати від керівника практики згоду на керівництво практикою
- як оформити наказ про прийняття студента вишу на практику, до якого виду наказів його відносити (кадровий наказ тривалого строку зберігання, кадровий наказ тимчасового строку зберігання, наказ з адміністративно-господарських питань), скільки років зберігати
- як правильно скласти і оформити такий документ як характеристика за результатами проходження практики студента ВНЗ на підприємстві
Упевнені, цей матеріал стане вам у пригоді, але наостанок зробимо кілька важливих нотаток…
Чи варто погоджуватися керівникам підприємства на проходження працівниками практики? Це питання слід вирішувати на кожному підприємстві індивідуально. Звісно, проходження практики студентами на підприємстві потребує додаткових витрат часу і коштів. Проте можна стверджувати, що користь для підприємства як бази проходження практики працівником-студентом також є. Так, наприклад, програма практики може не збігатися з посадовими обов’язками працівника. То ж під час виконання завдань програми практики працівник-студент зможе проявити себе у новій якості, а це зрештою слугуватиме у подальшому підгрунтям для доручення працівникові складнішої і відповідальнішої роботи (просування по службі). До речі, процес навчання сприяє розвитку не лише учня, а й вчителя, тому що працівник, який керує практикою студента, також підвищує свій професійний рівень, адже йому доводиться «корегувати» свою теоретичну підготовку з поправкою на сучасні досягнення науки, техніки та новітні розробки і дослідження.
І ще кілька зауважень щодо оплати праці керівників практики від бази практики.
Згідно з пунктом 5.3 Положення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України, затвердженого наказом Міносвіти від 08.04.1993 № 93, оплата праці безпосередніх керівників практики від бази практики здійснюється навчальним закладом на умовах погодинної оплати із розрахунку 1 година на одного студента за тиждень. Відповідно до Ставок погодинної оплати праці працівників, які залучаються для проведення навчальних занять та консультацій, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.06.2013 № 622, встановлені такі ставки погодинної оплати, у відсотках до окладу (ставки) працівника І тарифного розряду (при роботі зі студентами вищих навчальних закладів III та IV рівнів акредитації): професор — 9,35, доктор наук — 7,39; доцент або кандидат наук — 5,7 і особи, які не мають вченого ступеня, — 4,55.
При керівництві практикою учнів ліцеїв, коледжів, технікумів та інших навчальних закладів аналогічного рівня коефіцієнти будуть відповідно становити: 0,21; 0,12; 0,06.
Форма оплати праці спеціалістів баз практики вказується в договорі і може проводитись через фінансові органи баз практики або безпосередньо навчальними закладами за трудовою угодою за формою, визначеною у додатку № 2 Положення № 93.
Норми Положення № 93 цілком відповідають нормам Кодексу законів про працю України (КЗпП) щодо оплати праці. Так, частиною першою статті 21 КЗпП передбачено, що працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену трудовим договором, а роботодавець зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату. Тобто заробітна плата (оклад/тарифна ставка, доплати, надбавки тощо) — це оплата працівнику за виконання обов’язків, передбачених трудовим договором (посадовою або робочою інструкцією). За додаткову роботу, яку працівник погодився виконувати поряд зі своєю основною, має провадитись й додаткова оплата. Непрямим підтвердженням цього є також і норма статті 105 КЗпП про те, що додаткову роботу, яку працівник виконує поряд зі своєю основною (без увільнення від основної роботи), роботодавець має оплатити.
На практиці підприємства додатково мотивують своїх працівників, які погодилися на керівництво практикою студентів, встановленням доплат за керівництво практикою за рахунок фонду оплати праці підприємств. Такі доплати передбачають у колективних договорах або у нормативному акті роботодавця, погодженому з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності — з іншим уповноваженим на представництво трудового колективу органом (у разі, якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено).
