Згідно з постановою Сумського окружного адміністративного суду від 29.01.2014 № 818/8879/13-a законодавством визначено, що путівки надаються у період відпустки.
Законодавцем чітко визначено період, на який надається путівка, — період відпустки. При цьому дні відпочинку, які надаються працівникам підприємства в рахунок майбутнього відпрацювання або за раніше відпрацьований час (відгули), у порядку компенсації за роботу у вихідні дні на підставі статті 72 Кодексу законів про працю України, не є різновидом відпустки, визначеної Законом України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР. Відповідно, надання путівок працівникам, які перебували у відгулах, за відсутності наказу про відпустку на весь термін перебування в санаторно-курортному закладі є порушенням порядку використання страхових коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (ФСС з ТВП). Такого висновку дійшов апеляційний суд, керуючись пунктом 4.2. Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів ФСС з ТВП, затвердженого постановою правління ФСС з ТВП від 25.02.2009 № 12.
Так, згідно з цією нормою підприємство, установа, організація, які є основним місцем роботи застрахованої особи, відповідно до рішення комісії (уповноваженого) із соціального страхування видає путівку до санаторію в період відпустки, а до санаторію-профілакторію — в період відпустки без відриву від виробництва, за умови часткового фінансування санаторію-профілакторію за рахунок коштів ФСС з ТВП.
А тому рішення територіального відділення ФСС з ТВП в цій частині щодо стягнення неправомірно використаних підприємством страхових коштів та накладення на останнього штрафу в розмірі 50% на суму коштів, на думку суду, є законним.
