Затверджено перелік повних та скорочених історичних державних найменувань, які забороняється використовувати у найменуваннях юридичних осіб приватного права
Розпорядженням КМУ «Про затвердження переліку історичних державних найменувань» від 06.07.2016 № 479-р у назвах юридичних осіб приватного права заборонено використовувати найменування:
- державних утворень: Київська Русь; Руське Королівство; Галицько-Волинська Русь; Велике Князівство Литовське; Річ Посполита; Гетьманщина; Запорізька Січ; Запорозька Січ; Слобідська Україна; Правобережна та Лівобережна Україна; Українська Народна Республіка (УНР); Українська держава; Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР); Карпатська Україна;
- органів влади, а також організацій, структур, формувань, які боролися за незалежність України у ХХ столітті: Центральна Рада; Генеральний секретаріат; Державний секретаріат; Рада народних міністрів; Генеральні секретарства; Державна варта; Директорія Української Народної Республіки; Державна народна рада; Генеральний суд; Державний сенат; Українське державне правління (УДП); Дієва армія; Сойм; Українські Січові Стрільці (УСС); Українська галицька армія (УГА); Повстанча армія України; Українська повстанська армія (УПА); Організація народної оборони «Карпатська Січ» (ОНОКС); Українська головна визвольна рада (УГВР);
- станових органів;
- історичні найменування: «Малоросія», «Новоросія», «губернія».
Ольга Савченко,
експерт Експертус: Кадри
Особова картка — основний обліковий документ працівника. Роботодавець обліковує особовий склад підприємства за допомогою картотеки особових карток.
Додаток — складова документа, що уточнює, роз’яснює, доповнює його зміст або набуває чинності на підставі основного документа. Додатки мають документи всіх видів — й організаційно-розпорядчі, й інформаційно-аналітичні.
Господарський кодекс передбачає, що підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру. Як правильно це зробити? У якому документі визначити? За якою формою скласти? — відповідаємо на ці та інші запитання.
Службовий документ — офіційний документ, який юридична особа створила або отримала у процесі діяльності, відповідним чином зареєструвала та/або засвідчила (п. 3.14 ДСТУ 2732:2023 2732:2004 «Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять»).
Електронний документообіг в Україні вже довів свої переваги. Наразі все більше підприємств переходять на цю форму документування. Тож у цій статті ви знайдете відповіді на всі актуальні питання про електронні документи та електронний документообіг, закон України, що регулює це питання та особливості формування і зберігання електронних документів.
