МОН в листі від 07.10.2016 № 1/11-13074 зауважило, що особи, зазначені у підпунктах «а», «в» - «з» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700), не можуть мати у прямому підпорядкуванні близьких їм осіб або бути прямо підпорядкованими у зв’язку з виконанням повноважень близьким їм особам (ч. 1 ст. 27 Закону № 1700). Це обмеження не поширюється на керівників закладів освіти, оскільки вони належать до категорії осіб, які для цілей Закону № 1700 прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а саме — посадових осіб юридичних осіб публічного права, які не зазначені у пункті 1 частини 1 статті 27 Закону № 1700.
Однак, особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини 1 статті 3 Закону № 1700 (в т. ч. працівники закладів освіти), зобов’язані:
- вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;
- повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі — Національне агентство з питань запобігання корупції (далі — НАЗК) чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;
- вживати заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів (ч. 1 ст. 28 Закону № 1700).
Окрім того, у разі існування в особи сумнівів щодо наявності в неї конфлікту інтересів вона зобов’язана звернутися за роз’ясненнями до територіального органу НАЗК; якщо особа отримала підтвердження про відсутність конфлікту інтересів, вона звільняється від відповідальності, якщо у діях, щодо яких вона зверталася за роз’ясненням, пізніше буде виявлено конфлікт інтересів (ч. 5, 6 ст. 28 Закону № 1700).
МОН наголосило, що конфлікт інтересів є більш широким поняттям та включає в себе обмеження відносин прямого підпорядкування, проте ним не обмежується. Тому відсутність відносин прямого підпорядкування, а також відсутність заборони прямого підпорядкування близьких осіб, перелік яких передбачено абзацом 4 частини 1 статті 1 Закону № 1700, не спростовує можливості виникнення потенційного чи реального конфлікту інтересів при здійсненні ними службових обов’язків.
Читайте також:
- Спільна робота родичів у комунальних закладах та конфлікт інтересів
- Методичні рекомендації з питань запобігання та врегулювання конфлікту інтересів
Конфлікт інтересів — це ситуація, при якій службова особа, виконуючи свої обов’язки, має приватний інтерес (особисту заінтересованість), який хоча і не обов’язково призводить до прийняття неправомірного рішення або вчинення неправомірного діяння, але здатний до цього призвести (Методичні рекомендації з питань запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, затвердженні рішенням НАЗК від 14.07.2016 № 2). Таким чином, незважаючи на те, що далеко не кожен конфлікт між службовими повноваженнями та приватним інтересом здатен призвести до неправомірних рішень чи діянь, кожен із конфліктів інтересів здатен створити таку ситуацію у випадку, якщо не буде вчасно та належним чином задекларований, оцінений та врегульований.
Самостійне врегулювання конфлікту інтересів — позбавлення відповідного приватного інтересу з наданням підтверджуючих це документів безпосередньому керівнику або керівнику органу, до повноважень якого належить звільнення (ініціювання звільнення) з посади.
Зовнішнє врегулювання конфлікту інтересів — усунення особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів; застосування зовнішнього контролю за виконанням особою відповідного завдання, вчиненням нею певних дій чи прийняття рішень; обмеження доступу особи до певної інформації; перегляду обсягу службових повноважень особи; переведення особи на іншу посаду; звільнення особи.
З метою недопущення необґрунтованого переведення та звільнення особи у зв’язку з наявністю конфлікту інтересів МОН звертає увагу, що відповідні заходи врегулювання конфлікту інтересів застосовують як виключні, тобто лише у разі, якщо конфлікт інтересів не може бути врегульований шляхом усунення такої особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті, обмеження її доступу до інформації, перегляду її повноважень та функцій, позбавлення приватного інтересу.
Окрім того, до осіб, які працюють у сільських населених пунктах (крім тих, що є районними центрами), а також гірських населених пунктах, не можуть бути застосовані заходи врегулювання конфлікту інтересів у вигляді переведення особи на іншу посаду та звільнення особи. Таким чином, на працівників закладів освіти, що знаходяться у сільських та гірських населених пунктах, не поширюються вимоги щодо переведення особи на іншу посаду чи її звільнення.
Ольга Догадіна,
експерт Експертус Кадри
