Як встановити доплату за роботу зі шкідливими умовами праці

Управління Держпраці в Івано-Франківській області роз’яснило порядок встановлення доплати за роботу зі шкідливими умовами праці

Управління Держпраці в Івано-Франківській області роз’яснило порядок встановлення доплати за роботу зі шкідливими умовами праці.

Управління Держпраці в Івано-Франківській області нагадало, що відповідно до статті 153 Кодексу Законів про працю України (КЗпП) забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноваженого ним органу.

Під умовами праці розуміється сукупність факторів виробничого середовища, що впливають на здоров’я і працездатність людини в процесі праці. При цьому шкідливими виробничими факторами є фактори, вплив яких на працівника за певних умов призводить до захворювання або зниження працездатності.

Законодавчими актами передбачено пільги та компенсації за роботу у важких і шкідливих умовах праці. Однією із видів компенсації за роботу в зазначених умовах є доплата до тарифної ставки (посадового окладу).

Статтею 100 КЗпП встановлено, що на важких роботах, на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, на роботах з особливими природними, географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров’я встановлюється підвищена оплата праці. Перелік цих робіт визначається Кабінетом Міністрів України.

До затвердження такого Переліку в установленому порядку підвищена оплата праці за роботу із шкідливими умовами праці може здійснюватися за рахунок власних коштів підприємств на підставі статті 7 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 № 2694-XII.

Тобто право на встановлення доплати за несприятливі умови праці виникає у працівника не за професією, за якою він працює, не за посадою, яку він обіймає, а за виконання відповідних видів робіт, на яких визнано важкі та шкідливі, або особливо важкі та особливо шкідливі умови праці згідно з атестацією робочого місця.

Перелік конкретних робіт, робочих місць і розміри доплат за несприятливі умови праці є додатком до колективного договору підприємств, організацій та відокремлених підрозділів і затверджуються одночасно із заходами щодо поліпшення умов праці.

Відповідно до Типового положення про оцінку умов праці на робочих місцях та порядку застосування галузевих переліків робіт, на яких можуть встановлюватись доплати робітникам за умови праці, затвердженого постановою Державного комітету СРСР з праці і соціальних питань секретаріату ВЦСПС від 03.10.1986 № 387/22-78, в цілях обґрунтованого визначення розмірів доплат за роботу в тяжких та шкідливих, особливо тяжких та особливо шкідливих умовах праці передбачено певний порядок оцінки фактичних умов праці на робочих місцях та застосування галузевих переліків робіт, де можуть здійснюватись відповідні доплати.

Розміри доплат в залежності від фактичного стану умов праці встановлюються керівниками об’єднань, підприємств і установ по узгодженню з профспілковим комітетом (представником трудового колективу) за результатом атестації робочих місць за умовами праці по наступній шкалі:

На роботах

Х фактичних балів

Розмір доплат у відсотках до тарифної ставки (окладу)

З тяжкими і шкідливими умовами праці

До 2-х

4

2,1 - 4,0

8

4,1 - 6,0

12

З особливо тяжкими і особливо шкідливими умовами праці

6,1 - 8,0

16

8,1 - 10,0

20

Понад 10

24

Пільги та компенсації встановлюються за результатами атестації робочих місць за умовами праці пропорційно фактично відпрацьованому часу в несприятливих умовах праці, тобто за фактичний час зайнятості працівників на робочому місці зі шкідливими умовами праці.

Робочим часом вважається час, протягом якого працівник виконує свої трудові обов’язки відповідно з розпорядком, графіком роботи або умовами трудового договору, контракту. До робочого часу включається підготовчо-заключний час, оперативний час і час обслуговування робочого місця, тобто весь час працівника на робочому місці.

До фактично відпрацьованого часу, на який нараховується доплата, не включається:

  • час усіх видів відпусток;
  • час, протягом якого працівник хворів;
  • час виконання державних і громадських обов’язків;
  • час простоїв, якщо вони офіційно оформлені згідно з законодавством;
  • час, коли з виробничих потреб працівника було переведено за наказом керівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором;
  • час обідньої перерви, якщо працівник згідно з Правилами внутрішнього трудового розпорядку має можливість використати її на свій розсуд.

Особливості трудових договорів із сумісниками

Статті за темою

Усі статті за темою

Словник кадровика

Словник кадровика — це збірка спеціалізованих термінів і понять, які використовуються в галузі управління персоналом і кадрового обліку. Докладніше про словник кадровика та використання абревіатур в HR-сфері — у статті.
34

Заява про відстрочку через інвалідність військовозобов’язаного

У статті знайдете зразок заяви на відстрочку від армії для особи з інвалідністю, адже його часто запитують у працівників кадрової служби та HR. Поділіться з персоналом шаблоном заяви та юридичними підказками щодо того, як її складати
25670

Заява на відстрочку у зв’язку із навчанням

У статті знайдете зразок заяви на відстрочку від мобілізації у зв’язку із навчанням, адже його часто запитують у працівників кадрової служби та HR. Поділіться з персоналом шаблоном заяви та юридичними підказками щодо того, як її складати
45374

Заява на відстрочку від мобілізації у зв’язку з утриманням трьох дітей

У статті знайдете зразок заяви на відстрочку від мобілізації у зв’язку з утриманням трьох дітей, адже його часто запитують у працівників кадрової служби та HR. Поділіться з персоналом шаблоном заяви та юридичними підказками щодо того, як її складати
33552

Заява на відстрочку від мобілізації через інвалідність члена сім’ї

У статті знайдете зразок заяви на відстрочку від мобілізації через інвалідність члена сім'ї. Його доволі часто запитують у працівників кадрової служби та HR. Поділіться з персоналом шаблоном заяви та юридичними підказками щодо того, як її складати
22414

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді