Верховна Рада України 26.11.2015 ухвалила Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність» (далі — Закон про наукову діяльність).
Закон про наукову діяльність визначає правові, організаційні та фінансові засади функціонування і розвитку у сфері наукової і науково-технічної діяльності, створює умови для провадження наукової і науково-технічної діяльності, задоволення потреб суспільства і держави у технологічному розвитку шляхом взаємодії освіти, науки, бізнесу та влади.
Статтею 6 Закону про наукову діяльність визначаються умови роботи, права та обов’язки, а також порядок призначення наукових працівників. З набранням чинності Закону про наукову діяльність наукових працівників прийматимуть на роботу на конкурсних засадах. Примірне положення про порядок проведення конкурсу на заміщення вакантних наукових посад державної наукової установи повинен буде затвердити Кабінет Міністрів України.
Порядок прийняття на вакантні наукові посади науковими установами іншої форми власності визначатиметься в статутах (положеннях) чи інших установчих документах установи.
Окрім того, для наукових працівників і спеціалістів наукових установ та вищих навчальних закладів буде можливим встановлення гнучкого режиму робочого часу, а також запровадження дистанційного режиму праці.
Керівники структурних підрозділів наукової установи обиратимуться на посади на конкурсних засадах на строк не більше п’яти років з правом переобрання ще на один строк, якщо інше не встановлено статутом (положенням) наукової установи.
Керівник державної наукової установи обиратиметься шляхом таємного голосування на зборах колективу наукових працівників цієї установи на строк до п’яти років у межах строку, визначеного статутом (положенням) державної наукової установи, з правом бути переобраним і призначатиметься на посаду власником (власниками) наукової установи або уповноваженим ним (ними) органом, або засновником у порядку, передбаченому цим Законом і статутом (положенням) державної наукової установи.
Керівників наукових установ, що належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади, зможуть також призначати керівники відповідних органів виконавчої влади на конкурсних засадах.
Особливості призначення та звільнення керівників наукових установ, що входять до складу Національної академії наук України та національних галузевих академій наук, мають бути визначені статутами відповідних академій наук.
Законом про наукову діяльність встановлено кваліфікаційні вимоги до керівника державної наукової установи. Так, кандидат на посаду керівника державної наукової установи має вільно володіти державною мовою, мати науковий ступінь доктора наук або доктора філософії і стаж роботи на посадах наукових працівників та (або) науково-педагогічних працівників не менш як 10 років. Власник (власники) або уповноважений ним (ними) орган матимуть право встановлювати додаткові кваліфікаційні та інші вимоги до кандидата на посаду керівника державної наукової установи, що випливають із специфіки діяльності цієї установи.
Як зазначено в пояснювальній записці до законопроекту прийняття Закону про наукову діяльність сприятиме розвитку наукової і науково-технічної діяльності в Україні, покращенню науково-технічного потенціалу України, заінтересованості наукових установ в практичному застосуванні та реалізації власних результатів науково-технічної діяльності, а також налагодженню ефективної взаємодії між суб’єктами наукової і науково-технічної діяльності та органами виконавчої влади у цій сфері.
Закон про наукову діяльність набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Однак набрання чинності деяких норм цього Закону відтерміновано в часі. Зокрема, абзац перший частини другої статті 36 (передбачає підвищення рівня заробітної плати наукових працівників) набере чинності з 01.01.2017.
Підготувала Ольга Савченко,
експерт «Експертус Кадри»
