ВСУ (постанова від 24.07.2019 по справі № 817/2367/16) нагадав, що роботу у святковий і неробочий день (ч. 4 ст. 73 КЗпП) оплачують у подвійному розмірі:
- відрядникам — за подвійними відрядними розцінками;
- працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, — у розмірі подвійної годинної або денної ставки;
- працівникам, які одержують місячний оклад, — у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий і неробочий день провадилася у межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота провадилася понад місячну норму.
Оплачують у зазначеному розмірі години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день. На бажання працівника, який працював у святковий і неробочий день, йому може бути наданий інший день відпочинку (ст. 107 КЗпП).
Робота у вихідний день: оформлюємо, компенсуємо
На бажання працівника, який працював у святковий або неробочий день, йому може бути надано інший день відпочинку за умови, що робота в цей день виконувалась понад установлену місячну норму робочого часу (п. 16 постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24.12.1999 № 13).
Позиція ВСУ:
- якщо залучають до роботи у святковий чи неробочий день працівників, які одержують місячний оклад, роботу оплачують у розмірі подвійної годинної або денної ставки понад оклад, якщо ця робота провадилась з перевищенням місячної норми робочого часу;
- якщо працівники виконували роботу у святковий чи неробочий день у межах місячної норми робочого часу, інший день відпочинку не надають, оскільки це спричинить зменшення встановленої їм норми робочого часу.
