Поняття «вихідні дні» визначено у статті 67 КЗпП:
- при п’ятиденному робочому тижні працівникам надаються два вихідних дні на тиждень;
- при шестиденному робочому тижні — один вихідний день.
Загальним вихідним днем є неділя. Другий вихідний день при п’ятиденному робочому тижні, якщо його не визначено законодавством, визначається графіком роботи підприємства, установи, організації (далі — організація), погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) організації.
Законні підстави для виклику на роботу в вихідний день
Відповідно до статті 71 КЗпП робота у вихідні дні забороняється.
Залучати окремих працівників до роботи в такі дні можна тільки за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) організації і лише у виняткових випадках, а саме:
- для відвернення або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій і негайного усунення їх наслідків;
- для відвернення нещасних випадків, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей, загибелі або псування майна;
- для виконання невідкладних, наперед не передбачених робіт, від негайного виконання яких залежить у дальшому нормальна робота організації в цілому або його окремих підрозділів;
- для виконання невідкладних вантажно-розвантажувальних робіт з метою запобігання або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення.
Святкові і неробочі дні визначаються статтею 73 КЗпП. Робота у ці дні не проводиться. Залучення працівників до роботи допускається у випадках та в порядку, передбачених статтею 71 КЗпП.
Тож перш за все маєте визначити, чи наявні підстави для залучення працівника до роботи у вихідний.
Як компенсується робота у вихідний день
Згідно з частиною 1 статті 72 КЗпП робота у вихідний день може компенсуватися двома способами:
- подвійною оплатою,
- наданням іншого дня відпочинку.
У житті цей «інший день відпочинку» часто називають відгулом, хоча трудове законодавство такого терміну не містить.
Оскільки правила і порядок визначення виду компенсації і використання іншого дня відпочинку законодавством не визначено, в організаціях нерідко виникають суперечки між працівниками та власником або уповноваженим ним органом (далі — роботодавець) щодо термінів використання днів відпочинку.
Тож, розробляючи процедуру надання компенсації за роботу у вихідний (святковий, неробочий) день, перш за все, визначте порядок вибору і узгодження виду компенсації за роботу у такий день.
Таке узгодження може бути як усним, так і письмовим, шляхом подання працівником відповідної заяви.
Порада: узгоджуйте вид компенсації й термін використання інших днів відпочинку на етапі підготовки проекту наказу про залучення працівника до роботи у вихідний (святковий, неробочий) день.
Якщо сторони трудового договору дійшли згоди щодо виду компенсації, то в одному з пунктів розпорядчої частини наказу зазначте, який вид компенсації буде надано працівнику. У випадках надання працівнику іншого дня відпочинку доречно в наказі визначити дату його використання.
Для того, щоб уникнути непорозумінь та конфліктних ситуацій, правила і порядок використання «компенсаційних» днів відпочинку доцільно врегулювати в Правилах внутрішнього трудового розпорядку організації (ПВТР) або в окремому локальному нормативному акті. Наприклад, у Положенні про порядок залучення працівників до роботи у вихідні, святкові і неробочі дні або в Порядку надання компенсації за роботу у вихідні (святкові, неробочі) дні.
Якщо зазначені питання врегульовано окремим локальним актом, то в тексті ПВТР має бути посилання на цей документ.
Документування виклику працівника на роботу
Відповідно до статей 71, 73 КЗпП залучення працівників до роботи у вихідний, святковий або неробочий день, якщо мають місце «виняткові випадки», провадиться за письмовим наказом (розпорядженням) роботодавця.
Скористайтесь наведеним зразком наказу про залучення працівників до роботи у вихідний день
Наказ про роботу у вихідний день
Увага: у святкові та неробочі дні допускаються роботи, припинення яких неможливе через виробничо-технічні умови (безперервно діючі організації), роботи, викликані необхідністю обслуговування населення (ч. 4 ст. 73 КЗпП). У цьому разі оформлення наказу (розпорядження) і отримання згоди профспілкового органу не потрібні, тому що працівники мають виходити на роботу відповідно до затверджених графіків змінності.
Якщо у наказі про залучення працівника до роботи не було обрано вид компенсації за роботу у вихідний, святковий або неробочий день, необхідно отримати від працівника заяву, в які й він має визначити обраний вид компенсації.
У випадку, коли працівник хоче отримати інший день відпочинку, має в заяві одразу зазначити дату використання такого дня.
Оформлення наказу про надання компенсації
Оскільки залучення працівників до роботи у вихідний, святковий або неробочий день оформлюється наказом, то і надання компенсації за роботу в такий день теж має оформлюватись наказом (розпорядженням) роботодавця.
Облік роботи у вихідні дні і надання компенсацій
З метою контролю за використанням компенсацій за роботу у вихідні, святкові та неробочі дні ведіть облік роботи таких днів та наданих компенсацій.
Форму обліку оберіть на власний розсуд. Облік можна вести як з використанням персонального комп’ютера, так і на паперових носіях, наприклад у Журналі обліку роботи у вихідні (святкові, неробочі) дні та наданих компенсацій.
