Народні депутати від політичної партії «Слуга народу» зареєстрували у ВРУ проект Закону України «Про страйки та локаути» (законопроект № 2682).
Основні зміни у законодавстві про працю 2020
Законопроект № 2682 визначає організаційно-правові засади та гарантії здійснення працівниками конституційного права на страйк.
Працівники матимуть право на страйк для захисту своїх економічних і соціальних інтересів.
Законопроект, окрім страйку працівників щодо захисту своїх прав, передбачає також можливість оголошення страйку солідарності — страйку працівників одного підприємства, установи, організації з метою підтримки виконання всіх або частини вимог, висунутих працівниками до іншого роботодавця.
Працівники, що братимуть участь у законному страйку, звільнятимуться від відповідальності за шкоду, завдану страйком роботодавцю та іншим особам.
Кадровики запитують, як табелювати простій, якщо працівники страйкували три години
Законопроект визначає строки повідомлення роботодавця про майбутній страйк.
Страйк можна буде розпочати не раніше ніж через 15 днів після направлення органом, уповноваженим на керівництво страйком, повідомлення про висування вимог страйку роботодавцю.
Страйк солідарності і страйк з вимогами про виплату заборгованості із заробітної плати, а також з вимогами, що випливають з порушення роботодавцем колективного договору, угоди, законодавства про працю та охорону праці можна буде розпочати не раніше ніж через 5 днів після направлення такого повідомлення.
Законопроект передбачає можливість проведення переговорів між органом, уповноваженим на керівництво страйком та роботодавцем. Роботодавець зобов’язаний буде створити належні організаційно-технічні умови для ведення переговорів, зберігати робоче місце та оплату праці за працівниками, що беруть участь у переговорах.
Під час переговорів орган, уповноважений на керівництво страйком матиме право запитувати, а роботодавець зобов’язаний буде надавати цьому органу документи та інформацію, в т. ч. податкову та фінансову звітність, аудиторські висновки, іншу інформацію з обмеженим доступом окрім державної таємниці. Доступ до банківської таємниці надаватимуть після надання учасниками переговорів письмової згоди на її нерозголошення.
Якщо за 5 днів до дати страйку сторони не укладуть угоду про виконання вимог страйку та орган, уповноважений на керівництво страйком не прийме рішення про скасування або відкладення страйку, уповноважений на керівництво страйком орган направлятиме попередження про страйк органу держаної влади та органу місцевого самоврядування за місцем, де планується проведення страйку.
В день та час, визначений для початку страйку, працівники матимуть право повністю або частково припинити виконання роботи. При цьому працівники матимуть право знаходитись на своїх робочих місцях або покинути їх, брати участь у зборах, мітингах тощо або знаходитись за межами території підприємства, установи, організації.
Простій на підприємстві: оформлення, оплата, припинення
У разі повного припинення роботи працівнику не нараховуватимуть та не виплачуватимуть зарплату за всі дні фактичної участі у страйку. Працівникам нараховуватимуть середній заробіток за весь час страйку із розрахунку за два останні повні місяці роботи лише у випадку страйку з вимогами про виплату заборгованої зарплати.
При частковому припиненні роботи працівнику нараховуватимуть та виплачуватимуть зарплату пропорційно виконуваній ним роботі.
Утім, угода про виконання вимог страйку може містити умову про нарахування та виплату працівникам, що страйкували середнього заробітку за весь час страйку із розрахунку за два останні повні місяці роботи.
Під час страйку працівники зможуть також:
- оголосити бойкот на виконання вимог страйку — закликати не купувати товари, роботи, послуги роботодавця;
- вдаватись до блокади підприємства — перекривати в’їзди і виїзди з підприємства, вчинення інших дій з метою недопущення постачання сировини та вивезення готової продукції з підприємства під час страйку.
Законопроект також визначає права роботодавця, зокрема:
- на локаут — тимчасове повне або часткове припинення роботи підприємства, установи, організації у зв’язку із отриманням роботодавцем вимог страйку;
- на звільнення від відповідальності за невиконання взятих на себе договірних зобов’язань перед контрагентами під час страйку;
- на висвітлення своєї позиції щодо страйку у засобах масової інформації;
- на покриття розміру шкоди, завданої законним страйком, за рахунок страхових виплат, якщо відповідні ризики були застраховані.
На думку авторів законопроект його прийняття сприятиме створенню в Україні здорової страйкової культури, підвищенню оплати праці та стандартів праці, прибере надмірні елементи втручання держави у соціально-трудові відносини.
Ольга Догадіна
провідний експерт Експертус: Кадри
