Мінсоцполітики (лист від 06.12.2019 № 259/0/193-19) нагадало, що назви посад (професій) у штатному розписі підприємств, установ та організацій визначають відповідно до Національного класифікатора України ДК 003:2010 «Класифікатор професій», затвердженого наказом Держспоживстандарту від 28.07.2010 № 327 (далі — КП).
Пошук по Класифікатору професій онлайн ➤
КМУ постановою «Питання українського правопису» від 22.05.2019 № 437 схвалив Український правопис, затверджений протоколом Української національної комісії з питань правопису від 22.10.2018 № 5.
Наразі Мінсоцполітики готує проєкт Змін № 9 до КП, в якому врахує положення пункту 4 параграфу 32 Українського правопису щодо утворення іменників на означення осіб жіночої статі від іменників чоловічого роду.
15 ключових змін в Українському правописі: на що звернути увагу
Зокрема, абзац 22 розділу 3 «Основні положення» КП викладуть у редакції: «У КП професійні назви робіт наводяться у чоловічому роді, окрім назв, які застосовуються виключно у жіночому роді (економка, нянька, покоївка, сестра-господиня, швачка). За потребою користувача, при внесенні запису про назву роботи до кадрової документації окремого працівника, професійні назви робіт можуть бути адаптовані для означення жіночої статі особи, яка виконує відповідні роботи (відповідно до пункту 4 параграфа 32 Українського правопису, схваленого постановою Кабінету Міністрів України від 22.05.2019 р. N 437). Наприклад, інженер — інженерка, верстатник широкого профілю — верстатниця широкого профілю, соціолог — соціологиня».
Також планують привести у відповідність до норм і правил Українського правопису назви посад (професій), які містять слова «проект», «кафедра» тощо. Наприклад «Завідувач кафедри» (код 1229.4), «Керівник проектів та програм» (код 1238), «Головний інженер проекту» (код 1237.1).
Мінсоцполітики вважає, що користувачі КП вже зараз можуть застосовувати новий Український правопис, коли вводять посаду до кадрової документації.
Дізнайтеся, як правильно працювати з Класифікатором професій
Додатково Мінсоцполітики нагадує, що лист не є нормативно-правовим актам, за своєю природою має інформаційний, роз’яснювальний та рекомендаційний характер і не встановлює нових правових норм.
Тож не варто спішити і користуватись цією рекомендацією Мінсоцполітики.
До того ж свобода у виборі аналога професії чи посади залежно від статі працівника може призвести до того, що порушиться принцип єдиного підходу у назві професій чи посад.
Наприклад, маємо назву посади «посол». З чоловіком, що працюватиме на цій посаді проблем не виникає. А от жінка — це «послиня», «посолка» чи якось інакше.
Чоловік — «маляр». Жінка — «малярка», «маляриня» чи якось інакше.
Аналогічно і щодо чоловіків. Візьмемо професійну назву робіт «покоївка». Якщо за цією професією працює чоловік, то як його назвати — «покоїв», «покоюн» чи якось інакше.
Маємо надію, що Мінсоцполітики наразі врахує такі ситуації і підготує більш деталізовану зміну до КП.
Ольга Догадіна
провідний експерт Експертус: Кадри
