Працівника, у якого закінчився строковий трудовий договір під час призову на військову службу або дії його контракту, звільняти за пунктом 2 статті 36 КЗпП не варто.
Верховний Суд у постанові від 09.07.2020 у справі №805/1200/17-а зазначив: місце роботи, посаду та середній заробіток зберігають трьом категоріям працівників:
- призваним на строкову військову службу;
- призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період;
- прийнятим на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації.
ВСУ послався на частину 3 статті 119 КЗпП та частину 2 статті 39 Закону «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII.
Обставини справи, що розглядав суд. Помічник судді Апеляційного суду Донецької області уклав контракт на військову службу в ЗСУ на три роки та був звільнений на підставі п. 2 ст. 36 КЗпП після спливу трирічного терміну.
Суд відхилив посилання скаржника на обмеження строку контракту трьома роками, оскільки в умовах ООС законодавець обмежив звільнення військовослужбовців, які проходять службу за контрактом. Зокрема — продовженням дії контракту на період до оголошення демобілізації.
Суд зауважив, що початок особливого періоду Президент України оголосив Указом «Про часткову мобілізацію» від 17.03.2014 № 303/2014.
Часткова мобілізація в Україні відбувалась у декілька етапів до 17 серпня 2015 року включно (Указ Президента України «Про часткову мобілізацію» від 14.01.2015 № 15/2015). З її закінченням та в проміжках між етапами часткової мобілізації дія особливого періоду не припинялася.
ВСУ проаналізував зміст понять мобілізації, демобілізації та особливого періоду, визначених статтею 1 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII (далі — Закон № 3543), та дійшов висновку, що особливий період закінчиться тільки окремим рішенням Президента України про демобілізацію як комплекс дій, направлених на усунення наслідків мобілізації.
Отже, помилкою буде ототожнювати рішення про строк проведення мобілізації (призову) громадян на військову службу із періодом мобілізації, вжитим у статті 1 Закону № 3543.
Період мобілізації триває і після закінчення строку призову громадян на військову службу і, як наслідок, діє особливий період та контракти на військову службу, укладені або подовжені на час дії особливого періоду або до оголошення демобілізації.
Відтак працівнику, у якого закінчився строковий трудовий договір, зберігають місце роботи, посаду та середній заробіток на весь час призову на військову службу або дії його контракту.
Зауважимо, що експерти команди Експертус Кадри дотримують такої позиції вже кілька років, відстежують зміну позиції профільних органів та судову практику. Більше про це — у консультації Строкова військова служба працівника: від призову до повернення на роботу.
експерт Експертус Кадри
- Як увільнити від роботи працівника, призваного на строкову військову службу під час навчальної відпустки
- Працівника призвали на строкову військову службу під час щорічної відпустки: як оформити кадрові документи
- Чи зберігати середній заробіток за працівником-сумісником, призваним на строкову військову службу