⇛ Калькулятор розрахунку нормативу для працевлаштування осіб з інвалідністю ⇚
Роботодавець не нестиме відповідальності за невиконання нормативу робочих місць для осіб з інвалідністю, якщо створив для них робочі місця, своєчасно, достовірно, в повному обсязі надавав державній службі зайнятості інформацію про вакансії для працевлаштування таких осіб, але фактично не працевлаштував інваліда з незалежних від роботодавця причин:
- відсутність осіб з інвалідністю,
- відмова особи від працевлаштування на підприємство,
- бездіяльність державних установ, які повинні сприяти працевлаштуванню осіб з інвалідністю.
Законодавство не зобов’язує підприємства самостійно шукати осіб з інвалідністю для подальшого працевлаштування.
Таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 24.06.2020 у справі № 440/2008/19 (провадження № К/9901/31243/19).
Обов`язок підприємства створити робочі місця для осіб з інвалідністю не супроводжується обов`язком підбирати і працевлаштовувати таких осіб на створені робочі місця. Такий обов`язок покладається на органи працевлаштування. Верховний Суд наголосив, що особа з інвалідністю може звернутися для працевлаштування безпосередньо на підприємство або до державної служби зайнятості, яка в свою чергу шукає підходящу роботу для особи з інвалідністю (ч. 1 ст. 18 Закону «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 № 875-XII, далі — Закон № 875).
Приймаємо особу з інвалідністю на надомну роботу: крок за кроком
Відповідачем у справі, що розглядав ВСУ, було ПАТ «Укртатнафта». Згідно зі звітом 10-ПІ за 2018 рік середньооблікова кількість штатних працівників ПАТ, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, становила 106 осіб.
Протягом 2018 року ПАТ 278 разів зверталося до Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості з повідомленнями про наявність вільних робочих місць, що підтверджено копіями звітів № 3-ПН.
У 2018 році ЦЗ направив на подані вакансії 51 особу з інвалідністю, 5 з яких відмовилися від працевлаштування, а інші – працевлаштовані ПАТ.
Публічним акціонерним товариством «Укртатнафта», про що підтверджується письмовими доказами, копії яких знаходяться в матеріалах справи.
ВСУ дійшов висновку, що відповідач виконав вимоги Закону № 875 щодо заходів для працевлаштування інвалідів, а Фонд соцзахисту інвалідів — позивач не надав доказів того, що відповідач не створив робочі місця для інвалідів, відмовляв інвалідам у прийнятті на роботу, несвоєчасно надавав державній службі зайнятості інформацію щодо наявності вакансій, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, або несвоєчасно звітував Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів.
ВСУ погодився з висновком судів попередніх інстанцій, що причини не працевлаштування інвалідів не залежали від самого роботодавця, тому в його діях відсутній склад правопорушення і на нього не може бути покладена відповідальність за недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Висновок суду — відсутні підстави для сплати адміністративно-господарських стягнень.
Зазначений висновок узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах від 14.02.2018 у справі № 820/2124/16, від 28.02.2018 у справі №807/612/16, від 26.06.2018 у справі №№806/1368/17, від 11.09.2018 у справі №812/1127/18, від 19.12.2018 у справі №812/1140/18, від 23.07.2019 у справі №820/2204/16, від 31.07.2019 у справі №812/1164/18.
експерт Експертус Кадри
