Алгоритм поновлення працівника на роботі
Відповідач у справі № 521/1892/18 (провадження № 61-39740св18) КП «Малиновський ринок» не виконав рішення суду першої інстанції і не поновив позивача на посаді заступника з основної діяльності, не виплатив середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу. Пізніше позивач дізнався, що його звільнили за прогул. Позивач удруге, посилаючись на те, що його не повідомили про фактичний допуск до роботи, просив суд поновити його на посаді, стягнути на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу та моральну шкоду.
Верховний суд зазначає, що КЗпП не містить визначення поняття «поновлення на роботі» і не встановлює порядок його виконання. Відповідно до статті 65 Закону «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII рішення вважають виконаним боржником з дня видання наказу про поновлення позивача на роботі та внесення запису до трудової книжки позивача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Поновлення на роботі також включає допуск працівника до фактичного виконання трудових обов'язків, тобто створення умов, за яких він може їх здійснювати у порядку, що мав місце до незаконного звільнення.
Отже, рішення про поновлення на роботі вважають виконаним з моменту видання наказу про поновлення працівника на роботі та його фактичного допуску до виконання попередніх обов’язків. При цьому працівник повинен знати про наявність наказу про його поновлення на роботі і йому повинні фактично забезпечити доступ до роботи та можливість виконувати обов’язки.
Олена Петровська
за матеріалами Єдиного державного реєстру судових рішень
