Звільнити сумісника під час хвороби чи відпустки у зв’язку із прийняттям на роботу основного працівника неправомірно. Суд поновить працівника на роботі та зобов’яже роботодавця оплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Таку позицію займає Верховний Суд у постанові від 03.06.2020 у справі № 757/42264/16-ц (провадження № 61-48382св18).
Якщо розірвання трудового договору ініціює роботодавець, звільняти працівника під час тимчасової непрацездатності, а також під час відпустки не можна.
Як звільняти працівників під час карантину
Відповідачем у справі, що розглядав ВСУ, було Комунальне некомерційне підприємство (далі — КНП) «Центр первинної медико-санітарної допомоги». Позивач — працівник, який працював лікарем за сумісництвом. З 16 липня 2016 року до 31 липня 2016 року працівнику надали відпустку без збереження зарплати. З 01 серпня 2016 року до 08 серпня 2016 року лікар знаходилась на стаціонарному лікуванні. В останній день відпустки її звільнили. Лікар просить суд визнати наказ про звільнення незаконним, скасувати його, поновити її на посаді, стягнути з КНП середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Суд першої інстанції й апеляційний суд відмовили у задоволенні позову. Суди мотивували відмову тим, що при звільненні позивача її права, в т. ч. пов’язані з вагітністю, не порушили, оскільки вона продовжує працювати за основним місцем роботи.
Верховний суд зауважив, що у день звільнення лікар знаходилася у відпустці, тому її звільнення порушує вимоги частини третьої статті 40 КЗпП. При цьому вид відпустки та стаття КЗпП, за якою звільнили працівника, не має значення. Адже звільнення сумісника у зв’язку із прийняттям на роботу працівника, який не є сумісником, це також звільнення з ініціативи роботодавця.
Верховний Суд постановою від 03.06.2020 скасував постанову Київського апеляційного суду від 13.11.2018, справу передав на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Олена Петровська
за матеріалами Єдиного державного реєстру судових рішень
Звільнення з роботи працівника-сумісника здійснюється за наявності загальних підстав, передбачених законодавством.
За сучасних умов пенсіонери є активними учасниками ринку праці. Багато з них продовжують трудову діяльність після виходу на пенсію — як за фінансовими, так і за соціальними чи психологічними причинами. Однак питання звільнення пенсіонера з роботи викликає чимало запитань — як з боку працівників, так і роботодавців. Чи можна скоротити пенсіонера? Чи можливе звільнення працюючого пенсіонера без відпрацювання? У чому полягають особливості скорочення працівників пенсійного віку? Відповіді — у статті.
Звільнення працівника за власним бажанням — процедура, через яку виникає не менше судових спорів, ніж через інші підстави для звільнення. Крім того, звільнення за власним бажанням викликає додаткові запитання через воєнний стан в Україні. Порядок такого звільнення та його особливості під час війни, роз’яснюємо у статті
Скорочення працівників або штату — процедура, яка часто призводить до судових позовів. Найбільш проблемні питання: які підстави для скорочення штату працівників, хто підлягає скороченню в першу чергу, які етапи включає в себе процедура скорочення працівників, кого не можна звільнити по скороченню. Як оформити скорочення чисельності або штату працівників, щоб вберегтися від помилок та судової тяганини, роз’яснюємо у статті
Трудові відносини, які виникли на підставі безстрокового чи строкового трудового договору або контракту, можуть бути припинені як з ініціативи працівника, так і з ініціативи власника або уповноваженого ним органу. Незалежно від того, хто ініціює звільнення, кадровик готує наказ про звільнення працівника. Зразки документів ми підготували для вас у статті.
Підпишіться на 
