Звільнення працівника, призваного на строкову військову службу, коштуватиме нервів, грошей і часу

Осінній призов у 2020 році призов проходить протягом жовтня — грудня. Тож саме час кадровикам згадати, як правильно увільнити від роботи працівника, призваного на строкову військову службу. А роботодавцям — дізнатись про гарантії та пільги для працівників, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України.

☝️ Строкова військова служба працівника: від призову до повернення на роботу

Чим загрожують порушення законодавства унаочнимо судовою практикою.

Так, у червні 2016 року до Управління Держпраці звернувся колишній працівник ПАТ. При його звільненні у зв’язку з призовом на військову службу не були дотримані вимоги п. 2 ст. 39 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу». Тож скарга чоловіка стала підставою для проведення позапланової перевірки підприємства. На підставі акта перевірки було винесено постанову Управління Держпраці про накладення штрафу у розмірі 14 тисяч 500 гривень.

Не погодившись з таким рішенням, ПАТ звернулося у Закарпатський окружний адміністративний суд, який задовольнив позов і визнав звільнення призовника правомірним. Крім того, Львівський апеляційний адміністративний суд залишив постанову суду першої інстанції без змін.

Чи обов’язково поновлювати на роботі працівника, звільненого у зв’язку з призовом на строкову військову службу

Відстоюючи правомірність накладання штрафу, Управління Держпраці у Закарпатській області подало касаційну скаргу. Ухвалою Вищого адміністративного суду України було відкрито касаційне провадження і справу передано до Верховного Суду. Саме Верховний Суд визнав правильними доводи касаційної скарги про те, що Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу» є спеціальним в частині регулювання гарантій та пільг для громадян України, призваних на строкову військову службу. Цей Закон визначав гарантії щодо збереження за призовником його робочого місця та середньомісячного заробітку на час перебування його на строковій службі.

Колегія суддів дійшла висновку, що звільнений працівник був призваний на військову службу в період дії особливого режиму, тому за ним повинні були зберігатися місце роботи (посада), середній заробіток. Одночасно колегія суддів визнала, що роботодавець допустив триваюче порушення, котре полягає у недотриманні встановлених Законом гарантій та пільг працівникам, залученим до виконання обов’язків, передбачених Законами України «Про військовий обов’язок і військову службу» і «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».