Управління Держпраці у Полтавській області нагадало, що відповідно до статті 42 КЗпП при скороченні чисельності чи штату працівників у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.
⚡️ Хто відповідає, якщо не оцінили продуктивність праці під час скорочення
Хоча законодавство про працю не регламентує критеріїв визначення кваліфікації працівника, роботодавець зобов’язаний перевірити наявність у працівників, посади яких скорочуються, більш високої чи більш низької кваліфікації і продуктивності праці.
Для такої перевірки дослідіть документи та інші відомості:
- про освіту і присвоєння кваліфікаційних розрядів (класів, категорій, рангів);
- підвищення кваліфікації;
- навчання без відриву від виробництва;
- винаходи і раціоналізаторські пропозиції, авторами яких є відповідні працівники;
- тимчасове виконання обов'язків більш кваліфікованих працівників;
- досвід трудової діяльності;
- виконання норм виробітку (продуктивність праці);
- розширення зони обслуговування;
- збільшення обсягу виконуваної роботи;
- суміщення професій тощо.
Продуктивність праці і кваліфікація працівника потрібно оцінювати окремо, але в кінцевому підсумку роботодавець повинен визначити працівників, які мають більш високу кваліфікацію і продуктивність праці за сукупністю цих двох показників. Якщо різниця у кваліфікації і продуктивності праці відсутня, перевагу на залишення на роботі мають працівники, перелічені в частині 2 статті 42 КЗпП. Для виявлення працівників, які мають це право, роботодавець повинен зробити порівняльний аналіз продуктивності праці і кваліфікації тих працівників, які залишаються на роботі, і тих, які підлягають звільненню (постанова ВСУ від 22.09.2020 у справі № 161/7196/19).
За рівних умов продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається:
- сімейним — при наявності двох і більше утриманців;
- особам, в сім’ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком;
- працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації;
- працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва;
- учасникам бойових дій, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
- авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій;
- працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання;
- особам з числа депортованих з України, протягом п’яти років з часу повернення на постійне місце проживання до України;
- працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, — протягом двох років з дня звільнення їх зі служби;
- працівникам, яким залишилося менше трьох років до настання пенсійного віку, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат.
Перевага в залишенні на роботі може надаватися й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України.
